Номер 6. ХІ Клавдіїв легіон
Попередній
Римський легіонер. Друга половина І ст. від Р.Х. Малюнок А. Папакіна
Слава цього легіону гриміла по всій Римській державі, що простяглася від Іспанії до Сирії. Його історія також пов’язана з сучасними українськими землями. Коли імператор Траян на початку ІІ ст. розбив даків і приєднав землі на північ від Дунаю до імперії, римські легіони з’явилися і у такому віддаленому від столиці регіоні, як Північне Причорномор’я. У Тірі (сучасний Білгород-Дністровський), Ольвії (Миколаївська обл.), Херсонесі (Крим) та на Боспорі (Керченський півострів) у ІІ–ІІІ ст. розміщувалися римські військові підрозділи.
ХІ легіон був сформований ще легендарним Гаєм Юлієм Цезарем. У громадянській війні, що розгорілася після смерті Цезаря, легіон воював на боці його всиновленого племінника Октавіана. Його солдати взяли участь у розгромній для ворогів битві при Акції у 31 році до Різдва Христового, після чого легіон опинився на Балканах – в Іллірії та Далмації. У 42 р. від Р.Х., під час заколоту, за вірність імператору Клавдію легіон був нагороджений почесним найменуванням – “Claudia pia fidelis”, яке він гордо проносив до кінця існування. Під час нової громадянської війни у Римі (69 рік), ХІ Клавдіїв легіон взяв участь у знаменитій, переможній для флавіанців битві при Кремоні. Після цього легіон ніс важку службу в Германії, на Рейні, а в ході війн Траяна проти даків був передислокований у Мьозію (сучасну Болгарію). Деякі підрозділи ХІ легіону в той само час гарнізонували у Дакії, а інші були переведені до Північного Причорномор’я. Є чіткі свідчення про перебування легіонерів ХІ Клавдієвого у Тірі, Ольвії, Херсонесі, неподалік нього у Балаклаві та в Алма-Кермені, а також у фортеці Харакс на південному узбережжі Криму.
Вся міць Римської імперії трималася на легіонах. Це було піше важкоозброєне військо, що билося за допомогою метальних списів пілумів та мечів гладіусів, прикриваючись великими щитами скутумами. Кожен легіон налічував 4 тисячі відбірних громадян Риму, що служили у армії 25 років. Перед ворогом поставав дисциплінований шик закутих у залізо легіонерів, здатний перетворюватися на “черепаху” для штурму фортець, або стіну щитів для оборони. Успішність дій римських легіонерів була пов’язана також з мережею знаменитих доріг та міцних фортець. Чимало латинських написів згадують про участь ХІ легіону в їх будівництві.
Присутність ХІ Клавдієвого легіону на Півдні України не завжди було безхмарним патрулюванням, і нерідко супроводжувалася бойовими діями з навколишніми племенами. Так, у середині ІІ ст. на Ольвію напали варвари, відомі з джерел як “тавро-скіфи”. Та римське військо зуміло розбити ворога і повернути громадян міста, захоплених у заручники. У 214 році на Тіру напали карпи. Населення міста сховалося у побудованій римлянами міцній цитаделі, після чого легіонери за допомогою моряків римського флоту розбили карпів. Та на жаль для римлян, легіонери та допоміжні війська не змогли утримати під контролем Причорномор’я під час Готських війн. Навала германців зруйнувала Тіру і Ольвію, прокотилася по Криму. У другій половині ІІІ ст. римський гарнізон було виведено з Херсонесу та інших міст.