Середньовіччя

Походи й битви гетьмана литовського князя Костянтина Острозького

Автор

Андрій Галушка

Князь Костянтин Іванович Острозький походив зі старовинного маґнатського роду, що вів свій початок (за найбільш достовірною з кількох теорій) із давньої династії князів турівських і пінських. Якщо вірна ця гіпотеза, то князь Костянтин був нащадком полоцького князя Всеслава Брячиславича, що недовго побував навіть на київському великокняжому столі. Один із предків князя, Данило, водив галицьке військо на поляків в останні роки існування незалежної Галицької Русі, і першим із роду став володіти Острогом на Волині. Його син Федір отримав привілей на Острог від великого князя Ягайла, і у громадянській війні у Великому Князівстві у 1430-ті роки підтримував руську партію Свидригайла. Його онук Іван одружився на княжні із роду Глинських, і в цьому шлюбі десь між 1460 і 1463 рр. народився князь Костянтин.

Читати далі

Система оборони південно-східних земель Литовсько-Польської держави Ягеллонів від татарських наїздів

Автор

Андрій Галушка

мапа
Україна у XVI ст.

У останній чверті XV ст. відбувся перехід Кримського ханства від союзу з Литвою до ситуації більш-менш перманентної війни. Хоча така зміна зовнішньополітичної орієнтації Криму була спровокована зближенням між Литвою та Великою Ордою, виглядає на те, що рано чи пізно така зміна мала статися навіть за бездоганної поведінки Литви щодо Криму. Хай ця теза й віддає економічним детермінізмом, але рівень господарювання кримських татар без сумніву відповідальний за те, що наприкінці XV ст. їхні набіги на Русь стали мало не щорічними.

Читати далі

Армія Османської імперії XV – першої половини XVII ст. The Ottoman Empire Army 15th – 1st half 17th Centuries

Автор
Турецька зброя XV–XVII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург.
Турецька зброя XV–XVII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург.

Османська держава виникла на основі емірату, що утворився після розпаду Румського султанату на початку XIV ст. Її правитель Осман І (1282–1326) дав назву новій династії, державі та народу. Завойовницька активність держави була спрямована проти земель ослаблої Візантійської імперії: протягом XIV ст. були завойовані вся Мала Азія, Фракія та Македонія. Вторгнення військ Тамерлана ненадовго стримало османські завоювання в Європі, однак вже за Мурада ІІ (1421–1451) Османська держава значно зміцніла, і завоювання продовжилися: у 1453 р. османське військо захопило Константинополь, який під новою назвою Стамбул став столицею Османської імперії.

Читати далі

Румський султанат. 1222–1223 рр. The Sultanate of Rum 1222–1223

Автор
Мініатюра XIII ст. з Коньї. Стамбул, Topkapi Saray Museum. З сайту tforum.info

Армія сельджуцького Румського (або Конійського за назвою столиці– м. Конья) султанату перебувала у Криму всього близько року, проте привнесла свій колорит у військову історію півострова. У ХІ ст. у завойованій сельджуцькими тюрками-огузами Малій Азії утворився Румський султанат, де панувала молодша гілка династії Сельджукідів. У останню чверть ХІ ст. Сельджукіди виграли ряд битв у Візантії, що дало змогу розширити султанат до середземноморського узбережжя. Після падіння Константинополя у 1204 р. до Румського султанату було приєднано Анталію на узбережжі Середземного і Синоп на узбережжі Чорного морів; територія султанату займала усю Малу Азію та частину Вірменського нагір’я. За часів султана Ала-ад-діна Кей-Кубада І (1219–1236) султанат досяг піку своєї могутності.

Читати далі