Бронзовий шолом іллірійського типу, поширеного на Балканах у VII–VI ст. до Р.Х. Їх винайдення пов’язують з архаїчною Грецією, звідки тип поширився у Іллірії (на Адріатиці) і в Італії. Шоломи цього типу були цільнотягнутими, мали короткий напотиличник, нащічники підтрикутної форми, прямокутний отвір для обличчя і дві поздовжні гребені для кріплення гребеню з органічних матеріалів. Шолом з Німфея був перероблений кочовиками за зразком «кубанських» шоломів для носіння бармиці. Поховання кочовиків біля центрів грецької колонізації є свідченням тісних контактів між еллінами і скіфами на Боспорі в епоху Археанактидів і вагомої ролі античного Німфея в цій взаємодії.
