Цілий бронзовий шолом, за Є. Черненком, подібний до фрагменту з Маріуполя (Жданова), тобто перероблений (обрізаний і оснащений дірочками для кріплення підкладки або лускатої бармиці) скіфами з грецького шолому невідомого типу.
Опис: бронзовий цільнотягнутий шолом, перероблений з іллірійського чи фракійського типу
«Шолом має майже напівкулеподібну форму зі злегка скошеною передньою частиною. Потилична частина виступає назад, нависаючи над краєм шолома. Нижній край обрізаний досить рівно, утворюючи майже рівну лінію. У передній половині обладунку уздовж його краю проходить три рельєфних паралельних валики. З них крайні – вузькі, а середній – широкий. Передній край шолома злегка відігнутий назовні у вигляді невеликого дашку.
У верхній частині шолома по його осі пробито ззовні два круглих отвори діаметром біля 4 мм. Відстань між отворами 7 мм. Отвори різного діаметру (від 4 до 2 мм) пробиті вздовж краю. По вісім отворів знаходиться по боках, ще три – в задній частині шолома. Отвори, що знаходяться на боках, зазвичай групуються попарно. Отвори пробиті на різних рівнях.
Отвори, що знаходяться у верхній частині, ймовірно, слугували для кріплення до шолома якихось прикрас. Пробиті по нижньому краю – використовувалися для закріплення м’якої підкладки і підвішених до нього нащічників і напотиличника, виготовлених зі шкіри чи повсті. Ймовірно, нащічники і напотиличник біли покриті металевим панцирним набором з пластин. Так усистему захисту мали деякі шоломи, що використовувалися племенами європейської частини нашого півдня у скіфський час.
Шолом виготовлений з великою майстерністю; поверхня його ретельно відполірована, збереженість відмінна» [2]
«…Вочевидь, такі шоломи мали лускаті набірні напотиличник і нащічники. Проте чи складали вони єдине ціле чи були відокремлені один від одного, поки що не вдалося з’ясувати» [3]
«Найближчою аналогією цьому шолому (шолому з Маріуполя – прим. UIA) є ще неопублікований шолом зі збірки Херсонського краєзнавчого музею, знайдений біля с. Кардашинки на Херсонщині. Обидва шоломи відносяться до групи шоломів античного виробництва зі зрізаною нижньою розвиненою частиною, яка захищала потилицю та щоки» [4]
Датування: V ст. до Р.Х.
Розміри: довжина 21,5 см, ширина 17,5 см, висота 16,5 см, товщина стінок від 1 мм (у верхній частині) до 1,5–2 мм (біля країв)
Місце знахідки: с. Кардашинка, Голопристанський район, Херсонська обл.
Місце зберігання: Херсонський обласний історично-археологічний музей, інв. № 5815 (ХІАМ-а-5815) (тепер – Херсонський обласний краєзнавчий музей), поступив до музею на початку 1950-х рр.
Публікація: Черненко Е. В. Античный шлем из Нижнего Поднепровья // Советская археология. – 1971. – № 1. – С. 219–222.
Література:
1.Сударев Н. В. К вопросу об античных шлемах, подвергшихся переделке // Традиции и инновации в материальной культуре древних обществ. – М., 1990. – С. 99–109.
2. Черненко Е. В. Античный шлем из Нижнего Поднепровья // Советская археология. – 1971. – № 1. – С. 219–222.
3. Черненко Е. В. Скифский доспех. – К.: Наукова думка, 1968.
4. Черненко Є. В. Скіфські кургани V ст. до н.е. поблизу м. Жданова // Археологія. Т. ХХІІІ. – К.: Наукова думка, 1970. – С. 176–181.