Китайський арбалет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 1. Китайський арбалет

Попередній

Китайський арбалетник

Винахід, що значно випередив час – так можна назвати китайський арбалет. Епоха арбалета в Європі й на Близькому Сході настала лише у пізньому Середньовіччі – до появи вогнепальних аркебузів і мушкетів саме арбалет вважався найкращою індивідуальною метальною зброєю у світі. Проте у Китаї арбалет виник значно раніше – у V столітті до Р.Х., скоріше за все, на підставі станкового самострілу.

Китайський арбалет мав невеличке ложе, до якого спереду кріпилася дуга з тятивою, а ззаду – спусковий механізм. Деякі екземпляри арбалетів мали пістолетне руків’я для зручності стріляння. Ложа виготовлялися з міцного дерева, дуги – з дерева, рогу і жил, а деталі спускового механізму – з бронзи. Стріли могли бути дерев’яними чи металевими. Масове поширення такої зброї відноситься до періоду правління династії Хань. Арбалети були надзвичайно популярними серед китайців – настільки, що у ІІ столітті від Р.Х. влада заборонила виготовлення арбалетних механізмів приватним особам. Але арбалет використовувався у Китаї та сусідніх країнах і надалі.

Досягненнями давньокитайських інженерів користувалися і сармати Північного Причорномор’я. Сарматське населення мало досить тісні стосунки з Китаєм: сармати використовували китайські мечі (за їх зразками або під впливом китайських виробів робилися мечі і самими кочовиками), сідла, а також переробляли китайські дзеркала на фалари – прикраси кінської збруї. Не обійшли своєю увагою сармати і арбалети. У сарматських могилах знаходять арбалетні болти з бронзовими наконечниками і залізними черешками. Щоправда, такі знахідки рідкісні – сармати все-таки віддавали перевагу складному луку, скіфського, а пізніше – і гунського типу. Витоки останнього також шукають на кордонах Давнього Китаю.

На початок

Підготував для сайту “Ucraina Anter Arma” Артем Папакін

 

Див. також:

Військо скіфів. VII – IV ст. до Р.Х.

Гунни на землях України. IV–V ст.

3 коментарі до “Китайський арбалет. 10 зразків славетної зброї в Україні

  1. Олекса (шляхта з Київа)

    Якщо точніше – винайшли його у господарстві Чу.
    Там взагалі культура процвітала.
    Але проти господарства Цінь арбалет все одно не поміг вистояти…
    (Чи не тому, що Шан Ян свого часу прикрутив там (в Цінь) олігархів?)) )

  2. Олекса (шляхта з Київа)

    Так, зате вже в гробниці проклятущого Інь Чжена – їх було (і зараз, певно, є – де ще не розкопали…) – гать гати…)))
    Ці арбалети, наскільки відомо, не мали напинальних механізмів: напинали їх, впершись ногами до дуги, а стрілу тримаючи в зубах (от вона – антисанітарія!..).
    Дуже надавалося проти Хунну, котрих Шан’юй Моде “вибив” у китайського Імператора визнання титулу Сина Неба для Шан’юя(!!!) – і “брата” (а не “сина”, як решта правителів) китайського володаря…

  3. Олекса (шляхта з Київа)

    Китайських арбалетів існувало дві модифікації: більша, котрою користувалися переважно рядовий склад військ – та мініятурна (тобто оця сама з “пістолетним” руків’ям). Останнім, звичайно, користувалися переважно шляхта. Так що кадри у фільмі “Маленький великий солдат”, де він фігурує – загалом не вигадка. Це був своєрідний “ексклюзив”, іноді дуже помічний, щодо водить наступний відомий випадок.
    Із нього свого часу полководець (і претендент на імператорський стіл) Сян Юй поранив свого супротивника Лю Бана (згодом – імператор Ґао Цзу).
    Це він зробив після того, як Лю Бан відкинув його виклика на ґерць (Сян Юй, під’їхавши верхи, запропонував йому тоді не губити марно солдатів).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *