козацтво

Козацькі шкіряні пояси, гаманці та сумки

Автор

Реконструкція Дмитра Каднічанського (Сіроманця) та Тараса Тимчака (Манюти)

hamanci_01
Рис. 1. Залізні пряжки до поясів і фрагменти козацьких шкіряних поясів з розкопок на переправі [1]
До наших часів практично не дійшло шкіряних артефактів з часів козацтва XVII ст., зокрема, поясів, гаманців та сумок. Єдиним вагомим та історичним джерелом є музейні збірки Рівного та Пляшевої, де зберігаються шкіряні речі, знайдені Ігорем Кириловичем Свєшніковим під час розкопок поля Берестецької битви. Саме ці експонати стали основою для реконструкції козаками ВІК «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку війська гетьмана Богдана Хмельницького» шкіряних елементів спорядження реєстрових козаків середини XVII ст. У даній статті розглянемо шкіряні пояси, а також гаманці та сумки.

Читати далі

Козацькі кулелійки

Автор

Реконструкція Тараса Тимчака «Манюти» та Дмитра Каднічанського «Сіроманця»

кулелійки схема
Рис. 1. Схема кулелійок

До відливання куль служили залізні кулелійки — знаряддя подібні до кліщів на шарнірі з негативами куль у верхніх кінцях і ливарним отвором напроти негативу з одного боку знаряддя [1]. Розкопками І.К. Свєшнікова на місці Берестецької битви переправи знайдено 10 екземплярів. Найбільш розповсюджені кулелійки з довгими, інколи загнутими у нижній частині, держаками (рис. 1). Їх верхні кінці ззовні рівні, пів-кулясті або багатогранні. До винятків належать кулелійки з короткими плоскими держаками (рис. 1).

Читати далі

Козацькі ладівниці

Автор

Реконструкція Тараса Тимчака «Манюти» та Дмитра Каднічанського «Сіроманця», м. Львів

козацькі ладівниціВинахід у XVIІ ст. ладівниць значно упростив процес ладування зброї. Ці прилади складаються із вставлених у залізну бляшану коробку з дном і кришкою циліндричних спаяних одна з одною, роз­ташованих в одному або двох рядках тонкостінних залізних трубочок, в яких знаходяться ладунки — всипана у паперовий мішечок зазда­легідь відмірена порція пороху і куля. Козакові, отже, не треба було до кожного пострілу відмірювати порцію пороху з порохівниці і окре­мо вкладати («закочувати») у ствол кулю.

Читати далі

Козацькі порохівниці та натруски

Автор

Реконструкція Дмитра Каднічанського «Сіроманця» та Тараса Тимчака «Манюти», м. Львів

козацькі порохівниці
Рис. 1. Зліва – Порохівниця «ріг достатку», Рівненський краєзнавчий музей. Справа – порохівниці та натруски, знайдені під час розкопок у Пляшевій: 4, 7 – деталі порохівниці, 6, 10, 11 – порохівниці, 8, 9 – натруски [2]
З огляду на спосіб заряджання вогнепальної зброї у XVII ст. порох козаки носили у порохівницях та натрусках. Гранульований порох для ладування зброї козаки носили у поро­хівницях, а дрібно розтертий для підсипки на полицю — у натрусках.

Вичерпну інформацію про козацькі порохівниці та натруски середини XVII ст. маємо завдяки розкопкам поля Берестецької битви, які проводилися під керівництвом І. К. Свєшнікова.

Читати далі

Реєстровці середини XVII століття (період Визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького)

Автор

Реконструкція Тараса Тимчака та Дмитра Каднічанського, м. Львів

реєстровий козакРеконструкція презентує покозаченого представника селянства та дрібних ремісників Волині, що виром подій середини 17 століття був втягнутий в збройну боротьбу проти безмежної влади королев’ят на теренах Речі Посполитої.

Читати далі