Реконструкція Дмитра Каднічанського (Сіроманця) та Тараса Тимчака (Манюти)

Реконструкція Дмитра Каднічанського (Сіроманця) та Тараса Тимчака (Манюти)

Реконструкція Тараса Тимчака «Манюти» та Дмитра Каднічанського «Сіроманця»

До відливання куль служили залізні кулелійки — знаряддя подібні до кліщів на шарнірі з негативами куль у верхніх кінцях і ливарним отвором напроти негативу з одного боку знаряддя [1]. Розкопками І.К. Свєшнікова на місці Берестецької битви переправи знайдено 10 екземплярів. Найбільш розповсюджені кулелійки з довгими, інколи загнутими у нижній частині, держаками (рис. 1). Їх верхні кінці ззовні рівні, пів-кулясті або багатогранні. До винятків належать кулелійки з короткими плоскими держаками (рис. 1).
Реконструкція Тараса Тимчака «Манюти» та Дмитра Каднічанського «Сіроманця», м. Львів
Винахід у XVIІ ст. ладівниць значно упростив процес ладування зброї. Ці прилади складаються із вставлених у залізну бляшану коробку з дном і кришкою циліндричних спаяних одна з одною, розташованих в одному або двох рядках тонкостінних залізних трубочок, в яких знаходяться ладунки — всипана у паперовий мішечок заздалегідь відмірена порція пороху і куля. Козакові, отже, не треба було до кожного пострілу відмірювати порцію пороху з порохівниці і окремо вкладати («закочувати») у ствол кулю.
Реконструкція Дмитра Каднічанського «Сіроманця» та Тараса Тимчака «Манюти», м. Львів

Вичерпну інформацію про козацькі порохівниці та натруски середини XVII ст. маємо завдяки розкопкам поля Берестецької битви, які проводилися під керівництвом І. К. Свєшнікова.