Архіви позначок: фортифікації

Найдавніші воїни на території України

Навершя кам’яних і кістяних булав енеоліту – епохи бронзи. Національний музей історії України [7]

Навершя кам’яних і кістяних булав енеоліту – епохи бронзи. Національний музей історії України [7]

Кам’яний вік – початок війн

Заселення території України людиною сучасного антропологічного вигляду (ранніми сучасними людьми, або кроманьйонцями) відбувається ще в епоху палеоліту, коли людина почала виготовляти перші знаряддя праці, одяг, споруджувати житла, використовувати вогонь. Тоді ж започатковано суспільну організацію людей, зароджуються уявлення про світ. Основним заняттям первісної людини було полювання на диких тварин, в ході якого у людей зароджуються навички вбивства, нападу і самозахисту. Саме тоді з’являються перші зразки зброї – камінь, палиця, спис, дротик, ніж, що виготовлялися з каменю, кістки та дерева. На відміну від попередників людини, на кістках яких сліди поранень і насильницької смерті були досить-таки частими, кроманьйонці періоду палеоліту не були настільки войовничими. Мала густота тогочасного населення, багатство ресурсів та суспільні правила зводили нанівець конфлікти між групами первісних людей. Читати далі

У Меджибізькому замку впала стіна

медж323 грудня 2014 р. У Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж»  впала бічна стіна палацу – пам’ятки архітектури XVI століття, повідомляє сайт “Музейний простір“.

Перші мури замку в Меджибожі (Летичівський р-н, Хмельницька область) були збудовані не пізніше XV ст. У часи середньовіччя замок стояв на перехресті шляхів, що вели з Польщі та Литви до Центральної України та далі до Криму. У XVI–XVII ст. замок неодноразово боронив край від татарських набігів. Нині Межибізький замок є пам’яткою фортифікаційної архітектури XVI ст., внесеною до Державного реєстру національного культурного надбання України. Читати далі

Система оборони південно-східних земель Литовсько-Польської держави Ягеллонів від татарських наїздів

Андрій Галушка

мапа

Україна у XVI ст.

У останній чверті XV ст. відбувся перехід Кримського ханства від союзу з Литвою до ситуації більш-менш перманентної війни. Хоча така зміна зовнішньополітичної орієнтації Криму була спровокована зближенням між Литвою та Великою Ордою, виглядає на те, що рано чи пізно така зміна мала статися навіть за бездоганної поведінки Литви щодо Криму. Хай ця теза й віддає економічним детермінізмом, але рівень господарювання кримських татар без сумніву відповідальний за те, що наприкінці XV ст. їхні набіги на Русь стали мало не щорічними. Читати далі

Нефёдкин А. Победители легионов. Военное дело готов

победители легионовНефёдкин А. К. Победители легионов. Военное дело готов. – М.: Яуза, Эксмо, 2012. – 224 с. – (Легионы в бою. Римские войны).

Свою чергову роботу Олександр Нефьодкін – відомий російський знавець античної і середньовічної військової історії – присвятив мілітарній історії германського племені ґотів, племені, що зіграло ключову роль у Великому переселенні народів, падінні Римської імперії та формуванні “варварських королівств” у Європі. Значну роль зіграло це плем’я і в історії Північного Причорномор’я, Подніпров’я і Подністров’я, зробивши важливий внесок у формування пізньоантичної черняхівської культури. Читати далі

Римські війська в Північному Причорномор’ї. І – IV ст. від Р.Х. Roman Army in the North Pontic area. 1 – 4th Centuries AD

Статуетка римського легіонера з Ольвії, І–ІІ ст. Державний Ермітаж, Санкт- Петербург. Фото автора.

Північно-причорноморські землі потрапили у поле зору Риму ще у часи т. зв. Мітрідатових війн. У ІІ ст. до Р. Х. правитель Понтійського царства Мітрідат VI Евпатор (111–63) підкорив Боспорське царство, племена азіатської частини Боспору (сучасного Таманського півострова) та заключив союз з Херсонесом та Ольвією. Протягом першої половини І ст. до Р. Х. Мітридат провів три війни з Римом, які завершилися поразкою понтійського царя. У ході Третьої війни (73–63) флот римського полководця Помпея блокував Боспор. Після смерті Мітридата його син Фарнак був затверджений на троні Боспорського царства Помпеєм у якості “друга і союзника римського народу”. Римський вплив на Північне Причормонор’я посилився під час правління Августа і Тиберія, прощо свідчать знахідки римських монет та посвят римським імператорам у Тірі, Ольвії та Боспорському царстві. У І ст. від Р. Х. кордони Римської імперії наблизилися до Дунаю, у 56–57 р. у Тірі було заведено нову еру, що пов’язують з початком залежності міста від Риму. Ольвія, Херсонес і Боспорське царство у цей час стають союзниками імперії.  Читати далі