Архіви позначок: Турки

Дорошенкова війна 1666–1671 рр. Частина 3

Андрій Галушка

Матейко

Михайло Корибут Вишневецький, король польський у 1669–1673 рр. Художник Ян Матейко

Завершення. Початок див тут: частина 1, частина 2.

Відновлення воєнних дій

З осені 1670 року  знову стали погіршуватися відносини між Дорошенком і Річчю Посполитою. Сейм Речі визнав козацьким гетьманом Правобережної України Михайла Ханенка, проголосив Дорошенка «зрадником» та ухвалив підготовку до війни з ним. З листопада 1670 р. польські підрозділи, що перебували під Кам’янцем, розпочали спустошувати терени Подільського полку. Читати далі

Дорошенкова війна 1666–1671 рр. Частина 2

Андрій Галушка

король Ян Собеський

Ян Собеський

Продовження. Початок див. тут.

Західний похід Дорошенка

Погром війська Маховського означав тепер для виснаженої Польщі те саме, що погром під Жовтими Водами й Корсунем за 18 років перед тим. Попри Дорошенкові розрахунки, битва під Браїловом прискорила укладення  угоди в Андрусові (13 січня 1667): розпочиналося перемир’я з Москвою на 13 років. За умовами угоди Лівий берег Дніпра залишався під контролем Москви, Правий – Речі Посполитої. Київ Річ Посполита погодилася залишити в московських руках на два роки, але згодом змирилася з його втратою. Терени Запорожжя мали зоставатися під спільною зверхністю обох сторін угоди. Читати далі

Дорошенкова війна 1666–1671 рр. Частина 1.

Андрій Галушка

портрет Дорошенка

Гетьман Війська Запорозького Петро Дорошенко

Причини війни

Війна, що точилася на теренах Правого берега Дніпра починаючи з 1666 року,  була одним із наслідків російсько-польської війни 1654–1667 років та прелюдією до польсько-турецької війни 1672–1676 років. Після походу Яна Казимира на Лівобережжя в 1663–1664 рр. та в результаті громадянської війни, викликаної бажанням впровадити в Речі Посполитій вибори короля vivent rege (за життя монарха) – війни, в якій королівська армія зазнала нищівної поразки під містечком Монтвами у 1665 р. від прибічників гетьмана Єжі Любомирського – аристократія Кримського ханства почала приходити до висновку, що нема сенсу зберігати союз з Річчю Посполитою. Читати далі

Армія Османської імперії XV – першої половини XVII ст. The Ottoman Empire Army 15th – 1st half 17th Centuries

Турецька зброя XV–XVII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург.

Турецька зброя XV–XVII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург.

Османська держава виникла на основі емірату, що утворився після розпаду Румського султанату на початку XIV ст. Її правитель Осман І (1282–1326) дав назву новій династії, державі та народу. Завойовницька активність держави була спрямована проти земель ослаблої Візантійської імперії: протягом XIV ст. були завойовані вся Мала Азія, Фракія та Македонія. Вторгнення військ Тамерлана ненадовго стримало османські завоювання в Європі, однак вже за Мурада ІІ (1421–1451) Османська держава значно зміцніла, і завоювання продовжилися: у 1453 р. османське військо захопило Константинополь, який під новою назвою Стамбул став столицею Османської імперії. Читати далі

Війська Османської імперії в Галичині, 1916–1917 рр.

Огляд турецьких військових частин. Галичина, 1916 рік

Напередодні та на початку Світової війни 1914–1918 рр. держави Антанти намагалися притягти Османську Імперію, ізольовану з часів Балканських воєн, до антинімецької коаліції, але безуспішно. На той час кожна з країн Антанти претендувала на якусь частину імперії. Росія хотіла панування над Босфором і Дарданеллами, Британія прагнула контролю над Перською затокою і Палестиною, Франція претендувала на Сирію та Кілікію. Німеччина ж завдяки плідній праці дипломатії у Стамбулі виглядала як справжній друг турків. Читати далі