Польські військові формування

Карпатський вузол

Автор
Герби міжвоєнних Угорщини та Польщі
Герби міжвоєнних Угорщини та Польщі

Закарпаття у політиці міжвоєнної Польщі

Керівництво Другої Речі Посполитої, яка мала напружені стосунки з Чехословаччиною, тримало зв’язки з словацькими сепаратистами та угорським керівництвом, яке бажало залишити Словаччину під своїм контролем. Проявляла свої інтереси Польща і в справі Закарпаття (Підкарпатської Русі). Про необхідність встановлення польсько-угорського кордону, що мав пролягати по території Словаччини чи Закарпаття польська громадськість і політики говорили ще починаючи з 1919 року.

Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 2

Автор

Артем Папакін

Вінниця
Командування Польських військ в Україні. Вінниця, весна 1918 р.

Початок

Слід зазначити, що польські військові дивилися на озброєні селянські загони не як на супротивника в умовах війни, а лише як на збройні банди, і тому часто замість того, щоб вступити в бій з нападниками, реагували у старий середньовічний спосіб – мстилися найближчим селам, підпалюючи хати, забираючи зброю і караючи нерідко ні в чому неповинних мешканців. Проте у квітні 1918 р. проти присутності на Поділлі польських військ виступили поважні сили, що включали озброєне селянство та підрозділи Вільного козацтва, і недооцінка поляками сил супротивника призвела до винятково кривавих подій.

Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 1

Автор

Артем Папакін

2-й польський корпус
Перехід польських військ через Україну. Весна 1918 р.

Починаючи з листопада 1917 р. на українських теренах перебували національні формування, утворені з солдатів російської армії польської національності. Після утворення Української Народної Республіки (УНР) польські частини стали небажаними гістьми на чужій території, що не могли повернутися до свого краю, окупованого арміями Німеччини та Австро-Угорщини. Неспроможність польського командування та української влади виробити дієві умови тимчасового існування польських формувань на території УНР призвели до конфлікту з населенням у місцях розміщення польських військових частин.

Піднята проблема не була досі належним чином висвітлена у історіографії. У радянський період непорозуміння між польськими військовими та селянами тлумачили виключно категоріями класової боротьби. У передмові до цінного видання документів, що ілюструють конфлікт, П. Пташинський розглядав польські формування “як знаряддя боротьби проти пролетаріяту і бідняцько-середняцького селянства України” і вбачав у конфлікті змову української буржуазії з польськими поміщиками [1].

Читати далі

Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 2

Автор

Андрій Галушка

Схема бою під Зеленцями
Схема бою під Зеленцями

Початок

Бій під Зеленцями

Після успіху під Борушківцями російський командувач генерал Михайло Каховський послав із корпуса генерала Кутузова навздогін відступаючій на захід коронній армії 11-тисячну дивізію генерал-майора Іраклія Моркова з 24 гарматами, посилену козаками Орлова. Загін Моркова мав завдання обійти поляків, що відступали на Заслав через Зеленці і вдарити їм у фланг. Морков повинен був відрізати полякам відступ від Горині, а також захопити їхній табір із військовим реманентом і припасами. Морков швидко вирушив на світанку 18 червня й у 7 годині ранку прибув до Зеленець, де його зустріли 3,000 поляків генералів Юзефа Зайончка та Людвіка Трокіна.

Читати далі

Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 1

Автор

Андрій Галушка

картина
Бій між польським і російським військом – Олександр Орловський, 1801. Національний музей у Варшаві

Ця коротка війна є практично поза історичною свідомістю нашого народу, незважаючи на її величезне значення для самого його формування у його сучасному вигляді. Мало хто замислюється над тим, що без з’єднання обох берегів Дніпра в одній державі замість єдиної української модерної нації могло б сформуватися дві чи навіть три споріднених, але різних, а могло б і не сформуватися жодної.

Більш того, українцям мала б запам’ятатися війна, у якій на одному боці діяли Брацлавська та Волинська дивізії, а на другому – Київський, Катеринославський, Єлисаведградський чи Малоросійський полки.

Читати далі