Артем Папакін
Дослідники давньої зброї вважають, що розвиток шоломів зазвичай випереджає розвиток натільних обладунків. Це означає, що якщо в передскіфську добу використовували обладунки, то, безперечно, носили й шоломи. Проте знахідок шоломів кіммерійського часу в Україні небагато.
Читати далі
Папакін А. Діти Таргітая: військо і війни скіфів VII–III століть до Р.Х. – К.: Темпора, 2021. – 144 с.
У праці “Діти Таргітая: військо та війни скіфів VII-III ст. до Р.Х.” і обкладинка, і видавництво, і серія вказують на хорошу річ. Книга ділиться на три розділи і супроводжується великою кількістю кольорових та чорно-білих ілюстрацій з супровідними текстом-легендою. Частина ілюстрацій вже виходила в праці “Людина війни”, але більшість ілюстративного матеріалу надрукована вперше. Також тут присутня велика кількість іконографічного матеріалу тієї доби, світлин археологічних артефактів тощо.
Читати далі
У 1970-ті рр. в межиріччі лівих приток Дніпра, річок Орелі і Самари було відкрито курган кіммерійського часу зі впускним похованням скіфського воїна. Поховання скіфа здійснено у колоді, видовбаній зі ствола дуба. Тіло померлого було покладене на набір захисного озброєння: панцира з захистом ніг і лускатого шолома. Також у похованні в незвичній труні лежали наконечники списів, стріл, дерев’яна чаша, залізні і бронзові ворварки. Дорогоцінні речі – золоті ворварки, золоті бляхи і меч у прикрашених золотом піхвах були приховані у тайнику під поховальною колодою.
Читати далі
Стела з зображенням воїна зі зброєю. Ямна культура. Керносівка, Дніпропетровська обл. [4]
Опанування технологією виробництва сплавів на основі міді – бронзи – спричинив кардинальні зміни у господарстві, культурі та соціальному ладі племен Північного Причорномор’я. Від ІІІ тис. до Р.Х. українські степи займали племена переважно зі скотарським господарством. Дослідники пов’язують ці процеси з розселенням індоєвропейських племен. На території сучасної України розвиваються ямна та катакомбна культурно-історичні спільності, культура шнурової кераміки.
Значення війни і зброї у житті суспільств епохи бронзи зростає. У племен з’являються прошарки професійних воїнів, зароджується військова аристократія. У багатих похованнях цієї доби присутня велика кількість зброї; на кістках археологи знаходять безліч слідів від зброї та наконечники ворожих стріл. Читати далі
Кіммерійці. Зображення на етруській вазі VI ст., копія з більш ранньої грецької роботи
Кіммерійці – перше плем’я на території сучасної України, про яке ми знаємо не лише з археологічних джерел і яке відомо за назвою. Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу. Читати далі