Козак Чоти пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії ДА УНР, 1919 р.

URLРеконструкція Андрія Мацьківа.

В Дієвій Армії УНР зразка 1919 р. використовували форму та спорядження, успадковані головним чином з російської імператорської армії. Основними видами головних уборів козаків та старшин були англійського типу кашкети, на яких носилися металеві кокарди з тризубом посередині, а взимку – папахи колишньої російської армії. Поруч із одностроями РІА в 1919 р. у війську УНР були введені френчі англійського зразка та бриджі. Систему розрізнення за посадами неодноразово змінювали: спочатку рангові відзнаки розміщувалися на комірі, з квітня 1919 р. – на рукавах, проте через брак необхідних для їх виготовлення матеріалів далеко не всі вояки їх носили.

Читати далі

Стрілець Української Галицької армії. Літо–осінь 1919 р.

Реконструкція Артема Папакіна.

УГА-2Ще під час українсько-польської війни 1918–1919 рр. Галицька армія відчувала гострі нестачі основних предметів обмундирування для солдатів. Тому після проголошення Злуки з Українською Народною Республікою збройні сили ЗУНР, крім техніки, озброєння і медикаментів, отримують з Наддніпрянщини ще й уніформу: спочатку шинелі і папахи, а згодом – гімнастерки та інші речі. Після переходу Збруча в липні 1919 р. УГА була вже зовсім відрізана від складів обмундирування і спорядження колишньої австро-угорської армії і поповнювала свої запаси лише з Великої України. Наперекір усім наказам, фотографії свідчать, що однострій галицького стрільця, а часто навіть і старшини, влітку – восени 1919 р. являв собою мішанину австрійських і російських речей з додатком елементів, введених в українських арміях.

Читати далі

Польсько-радянська війна 1919–1920 рр. Битва за Україну (частина 2)

Артем Папакін

Продовження. Частина 1

Польський генерал А. Лістовський, Головний Отаман Військ УНР С. Петлюра, військовий міністр В. Сальський, командир 6-ї Січевої дивізії М. Безручко. Квітень 1920 р.
Польський генерал А. Лістовський, Головний Отаман Військ УНР С. Петлюра, військовий міністр В. Сальський, командир 6-ї Січевої дивізії М. Безручко. Квітень 1920 р. З колекції В.Подгорного

Головним союзником Війська Польського під час планованого Ю. Пілсудським походу на Київ була Армія Української Народної Республіки. Стан матеріально-технічного оснащення цього війська був не найкращим, оскільки військо було відрізане від основних складів в Україні та повністю залежало від постачань ззовні. Під час формування з’єднань Армії УНР а Польщі її солдати отримували російські гвинтівки Мосіна та спорядження, виведені в цей час з Війська Польського, однак набоїв до російської стрілецької зброї у поляків було недостатньо.

Читати далі

Польсько-радянська війна 1919–1920 рр. Битва за Україну (частина 1)

Артем Папакін

 

Військо Польське вирушає на більшовицький фронт. 1920 р.
Військо Польське вирушає на більшовицький фронт. 1920 р.

Польсько-радянська війна (відома у історіографії також як радянсько-польська, польсько-більшовицька, війна 1920 року) була одним з тривалих етапів Громадянської війни в Росії та боротьби новопосталих держав – радянських республік, Української і Білоруської Народної Республік та Другої Речі Посполитої (Польщі) – за незалежність та кордони, а також була тісно пов’язана з національно-визвольними і революційними рухами у сусідніх країнах. Український театр бойових дій був одним з основних у цій війні, результати якої у значній мірі вирішили долю українських земель майже на два десятиліття уперед.

Читати далі

Військовик українізованої частини Одеського військового округу. Грудень 1917 – січень 1918 рр.

Чимало російських частин Одеського округу було українізовано, наприклад, 8-й запасний кавалерійський полк (козацький полк “Вільної України”), 12-й уланський Білгородський полк (7-й кінно-козачий Гетьмана Богдана Хмельницького полк) та ін. Оскільки особливих українських одностроїв ще не було затверджено офіційно, цей колишній солдат російської армії одягнений у російську піхотну уніформу. Для вирізнення з-поміж інших військовиків служить стрічка під … Читати далі