археологія

Козацькі ладівниці

Автор

Реконструкція Тараса Тимчака «Манюти» та Дмитра Каднічанського «Сіроманця», м. Львів

козацькі ладівниціВинахід у XVIІ ст. ладівниць значно упростив процес ладування зброї. Ці прилади складаються із вставлених у залізну бляшану коробку з дном і кришкою циліндричних спаяних одна з одною, роз­ташованих в одному або двох рядках тонкостінних залізних трубочок, в яких знаходяться ладунки — всипана у паперовий мішечок зазда­легідь відмірена порція пороху і куля. Козакові, отже, не треба було до кожного пострілу відмірювати порцію пороху з порохівниці і окре­мо вкладати («закочувати») у ствол кулю.

Читати далі

Дакійський капіллат. І–ІІ ст. від Р. Х.

Автор

дакійський капіллатВійсько фракійського племені даків, що населяло у античні часи територію Румунії, Молдови та Закарпаття, складалося з представників кількох станів. Пілеати (pileati – укриті шапками) становили вищу верхівку суспільства, займали командні посади та воювали переважно верхи, а капіллати (capillati – простоволосі) були найбільшою суспільною групою, що становила основу війська даків – піхоту.

Читати далі

Козацькі порохівниці та натруски

Автор

Реконструкція Дмитра Каднічанського «Сіроманця» та Тараса Тимчака «Манюти», м. Львів

козацькі порохівниці
Рис. 1. Зліва – Порохівниця «ріг достатку», Рівненський краєзнавчий музей. Справа – порохівниці та натруски, знайдені під час розкопок у Пляшевій: 4, 7 – деталі порохівниці, 6, 10, 11 – порохівниці, 8, 9 – натруски [2]
З огляду на спосіб заряджання вогнепальної зброї у XVII ст. порох козаки носили у порохівницях та натрусках. Гранульований порох для ладування зброї козаки носили у поро­хівницях, а дрібно розтертий для підсипки на полицю — у натрусках.

Вичерпну інформацію про козацькі порохівниці та натруски середини XVII ст. маємо завдяки розкопкам поля Берестецької битви, які проводилися під керівництвом І. К. Свєшнікова.

Читати далі

Боспорський піхотинець. ІІ ст.

Автор

За повідомленням Тацита, боспорська армія була озброєна за римським зразком. Існуючі зображення та археологічні знахідки підтверджують ці слова: воїн тримає усічений овальний щит, подібний до римського щита scutum початку ІІ ст. (за рельєфом на надгробку Діонісія і Аристида з Пантикапею, ІІ ст., умбон – знахідка з Пантикапею, кінець І–ІІ ст.), а також римський меч gladius, ймовірно, успадкований … Читати далі

Римський легіонер. Таврика, середина І ст. від Р.Х.

Автор

Цей воїн майже не відрізняється від легіонерів, що несли службу в даний період від Британії до Близького Сходу. Легіонер носить шолом типу coolus (реконструйовано за знахідкою навушника у Гурзуфському Сідлі, Крим), обладунок lorica hamata (кольчуга, посилена наплічниками; знахідки кольчужного плетіння наявні у багатьох римських пам’ятках Криму) та щит scutum (овальна форма щита передувала квадратному scutum’y, … Читати далі