Бронзові сфероконічні (або яйцеподібні зі шпилем чи без нього) клепані двочастні шоломи з високим і широким поздовжнім гребенем були поширені у Північній Італії і Центральній Європі у ІХ–VIII ст. до Р.Х. Їх виготовлення пов’язують з культурою Вілланова. Шоломи знаходять у похованнях, де ними накривали урни з прахом кремованих воїнів, у скарбах цінних речей та як окремі знахідки. Використовувалися населенням Поділля пізнього бронзового віку.
Озброєння завжди відігравало і продовжує відігравати важливу роль у історію людства, зброя була і є неодмінним і важливим елементом для виживання людини, держави, нації. Зброя була чутким індикатором багатьох явищ соціально-політичної, економічної, духовної, культурної історії. Крім того, вона сама по собі часто стимулювала певні соціально-політичні зрушення. Так, винайдення якоїсь передової зброї неодмінно призводило до винайдення засобів протидії цій зброї, а також до запозичення цих технологій з регіону винайдення сусідніми регіонами. Тому дослідження історії зброї говорить не лише про розвиток бойових засобів сам по собі, але й про зв’язки між народами, шляхи просування технічних інновацій і культурних запозичень. Розділ «Артефакт» розповідає про окремі знахідки озброєння, зроблені на території України. Розділ складається зі статтей-переліків і статей, присвячених окремим артефактам. Статті містять зображення предметів, їх опис і перелік літератури про дані артефакти. Переліки постійно поповнюються.
Володимир Гуцул
2. Буквально за інструкцією Усами ібн Мункиза тримає спис персонаж, зображений на срібній чаші ХІІ ст., знайденій у Чернігові (іл. 5). Незалежно від того, яким чином трактувати переслідування копійником кінного вершника – як віддзеркалення воєнних реалій чи алегорію протистояння християнських і східних культур – сюжет був живучим у мистецтві як Західної, так і Центрально-Східної Європи, оскільки без принципових змін з’явився і в «Манеському кодексі» [25], і в пам’ятці станкового живопису першої третини XVI ст. – «Битва під Оршею» [26].
Володимир Гуцул
Стаття присвячена розгляду проблеми побутування таранного бою на території середньовічної Русі у контексті цивілізації середньовічного Заходу. На думку автора, таранний бій був не лише важливим бойовим тактичним засобом феодальної війни, але і серйозним культурним фактором, що визначав ідентифікацію і комунікацію в середовищі військових еліт середньовічної Європи.
До Дня Збройних сил України видання VежА спільно з Центром історії Вінниці представили спецпроект “Наше військо”.
У цьому проекті вінничани розповідають та показують особливості одностроїв українських вояків часів Визвольних змагань 1918–1919 рр. На відео і фото представлені юнак Української військової школи імені Богдана Хмельницького, артилерист Залізної дивізії, боєць Автопанцирного дивізіону Галицької армії, козак Групи Січових Стрільців Дієвої Армії УНР та сестра-жалібниця Польової лічниці № 1 Галицької Армії. Це – наше військо, яке виборювало українську незалежність сто років тому, повідомляють на сайті авторів матеріалу. Запрошуємо до перегляду відео та фото.