1. Обстановка на початок операції.
1.1. Загальна обстановка.
У травні 2014 року обстановка в районі проведення АТО залишалася складною та зберігала тенденції до загострення.
Головними центрами спротиву та активних дій незаконних збройних формувань були підконтрольні їм населені пункти: Слов’янськ, Краматорськ, Рубіжне, Лисичанськ, Артемівськ, Сніжне, Горлівка, Дружківка, Антрацит, Красний Луч, Донецьк та Луганськ.
Майже по всьому периметру району ізоляції терористів йшли активні бойові дії. Але найбільшого напруження вони набули навколо Слов’янська, Краматорська та Лисичанська, в яких були сконцентровані потужні та добре оснащені угруповання незаконних збройних формувань. Їх основу складали російські найманці та козаки, які пройшли підготовку в таборах підготовки на території російської федерації та мали бойовий досвід, здобутий у “гарячих точках”.
Завдяки незаконним поставкам зброї з російської федерації бойовики були озброєні сучасною стрілецькою зброєю, гранатометами, мінометами, переносними зенітно-ракетними комплексами, ВОГ, захопленими БМД та БТР.
Разом з цим, терористи перетворювали міста та села на міцні фортеці завдяки бетонним фортифікаційним укріпленням, що будували по їх околицях та на шляхах сполучень.
Використовуючи Слов’янськ, Краматорськ та Лисичанськ в якості базових таборів, рейдові і диверсійно-розвідувальні групи зі складу незаконних збройних формувань систематично обстрілювали та штурмували блокпости Збройних Сил України, влаштовували засідки на автомобільних шляхах, здійснювали диверсії на об’єктах народного господарства і комунікаціях.
Лісистий ландшафт місцевості, наявність мережі балок та промоїн, висока урбанізація району, розвиненість мережі комунікацій дозволяли бойовикам здійснювати широкий маневр із глибини та по фронту, застосовувати раптові атаки на блокпости Збройних Сил України і швидкі відходи з під вогневих ударів української артилерії.
Особливу роль в системі оборони незаконних збройних формувань, внаслідок свого унікального розташування, відігравало місто Красний Лиман, із загальною чисельністю понад 23 тисячі мешканців. Захищене з півдня р. Сіверський Донець, примикаючи до лісного масиву, Красний Лиман був ідеальним містом для забезпечення активності оборони незаконних збройних формувань, здійснення бойовиками вилазок по смузі блокпостів Збройних Сил України.
Крім того, знаходячись на правому березі річки, Красний Лиман міг бути використаний в якості плацдарму для розвитку наступу сепаратистів у фланг угруповань АТО. Наявність у місті крупного залізничного вузла давало можливість сепаратистам швидко нарощувати свої угруповання до розмірів, що необхідні для наступу.
Таким чином, незаконні збройні формування в Красному Лимані створювали загрозу стійкості смуги ізоляції Збройних Сил України та загрожували поширенням зони бойових дій на Харківську область.
1.2. Часткова обстановка.
Виходячи з обстановки, що склалася до початку травня, командування АТО було вимушене зосередити більшість військ у тактичній глибині смуги ізоляції, на блокпостах та у взводних опорних пунктах для забезпечення живучості блокпостів по передньому краю зони конфлікту.
Оснащеність незаконних збройних формувань засобами ППО обмежувала застосування армійської та штурмової авіації для вогневого ураження бойових груп терористів.
Висока щільність населених пунктів та наявність у них місцевого населення звужували можливості вогневого ураження противника ракетними військами і артилерією.
Відкрите негативне ставлення значної частини місцевого населення до сил АТО у поєднанні з потужним інформаційним тиском на військовослужбовців з боку терористів, за підтримки засобів масової інформації росії, знижували морально-психологічний стан військових колективів.
Відтак, складалася ситуація, коли пасивність дій сил АТО могла надати незаконним збройним формуванням час для нарощування свого бойового потенціалу, перехоплення оперативної ініціативи, укріплення захисту окупованих населених пунктів, побудови ешелонованої оборони та створення умов для проведення наступу в напрямку Красний Лиман – Слов’янськ, деблокування слов’янського угруповання терористів, в подальшому, за його підтримки, здійснити наступ на Харків.
У такій обстановці перед командуванням АТО на найближчий час стояли наступні завдання:
- не допустити поширення збройного конфлікту на території інших областей прилеглих до кризового району;
- стабілізувати лінію збройного зіткнення з незаконними збройними формуваннями;
- скувати дії банд сепаратистів, позбавити їх можливостей щодо широких флангових маневрів;
- вивільнити сили і засоби для створення оперативних резервів;
- створити умови для відсікання донецького угруповання терористів від посилення та підтримки їх бойовиками інших угруповань (найманцями з РФ) та повної ізоляції Донецька.
Під час визначення способів виконання завдань розглядалися можливості щодо звільнення від терористів стратегічно важливих населених пунктів Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ та Красний Лиман. Аналіз угруповань противника, спроможностей своїх військ, місцевості та можливих наслідків бойових дій, зокрема, можливі втрати серед мирного місцевого населення, переконав керівництво АТО в перевазі останнього варіанта застосування сил АТО в операції, який буде розглянуто.
2. Планування операції.
Напередодні проведення операції (1 червня 2014 року) штабом антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей було розпочато оперативне планування проведення операції з ізоляції та зачистки Красного Лиману. Основні зусилля оперативного складу штабу АТО були зосереджені на зборі, усвідомленні та аналізі інформації про обстановку, а також виробленні відповідних оперативних документів.
З огляду на стислі терміни на підготовку операції та швидкоплинність змін у обстановці під час оперативного планування було відпрацьовано Замисел операції, на основі якого і проводилася зазначена операція.
2.1. Основні положення замислу операції.
Замислом операції передбачалося ввести противника в оману стосовно напрямку зосередження основних зусиль наших військ, змусити його перегрупуватися та зосередити свої зусилля на обороні Семенівки та Слов’янська.
У подальшому планувалося рейдовими діями висунутися до Красного Лиману й охопити місто з південно-східного та північного напрямків, блокувати місто та ізолювати бойовиків, відрізати краснолиманське угруповання бойовиків від головних сил терористів, провести зачистку міста, роззброїти або нейтралізувати терористів у Красному Лимані, створити умови для нормального функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.
Також було передбачено витіснити незаконні збройні формування з лівого берега р. Сіверський Донець, забезпечити контроль над бар’єрним рубежем між терористами та силами АТО, тим самим стабілізувати смугу ізоляції.
2.1.1. Планування бойового застосування артилерії.
Важливу роль під час проведення операції щодо вивільнення Красного Лиману від сепаратистів було відведено артилерії. Їй належало забезпечити сковування дій противника, підтримку підрозділів під час висування до визначених рубежів (об’єктів), вогневого ураження противника та знищення осередків опору терористів, супроводження пошуково-ударних дій штурмових груп (загонів), здійснення вогневого прочісування визначених районів місцевості.
Оперативним складом відділу планування застосування ракетних військ і артилерії разом з групою планування вогневого ураження противника були розроблені відповідні оперативні документи, які визначали порядок бойового застосування та всебічного забезпечення артилерійських підрозділів, здійснення вогневого ураження противника, взаємодії з іншими підрозділами.
Для виконання завдань, визначених замислом операції, підрозділи Збройних Сил України, які залучалися до її проведення, були посилені достатньою кількістю артилерійських засобів. Основна частина артилерії, відповідно до рішень командирів підрозділів, була сконцентрована на ділянках зосередження основних зусиль штурмових груп (загонів).
Щодо артилерії старшого начальника, то вона була готова забезпечити підтримку дій підрозділів на головних напрямках, здійснити маневр вогнем на інші загрозливі напрямки з метою відсікання можливого підкріплення бойовиків.
2.1.2. Планування бойового застосування авіації.
Не менш важливі завдання були визначені силам і засобам авіаційних підрозділів, які залучалися до операції.
До виконання завдань з планування бойового застосування авіації в ході операції були залучені фахівці Повітряних Сил та Армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, які на той час прибули до штабу АТО для виконання бойових завдань.
На основі відпрацьованих оперативних документів планувалося залучити авіацію з завданнями щодо: ведення повітряної розвідки; авіаційної підтримки штурмових груп (загонів) під час висування, розгортання та за викликом; перевезення військ та МТЗ повітрям; вогневе прикриття висадки повітряних (тактичних) десантів; здійснення авіаційного прикриття повітряних засобів; проведення демонстраційних дій; забезпечення медичної евакуації поранених та хворих з району проведення операції.
Завдяки застосуванню армійської та штурмової авіації вдалося своєчасно виявити та знищити засідки, укріплення бойовиків на маршрутах руху колон, забезпечити просування підрозділів до визначених рубежів з найменшими втратами.
2.1.3. Перегрупування військ.
З метою блокування населеного пункту Красний Лиман та зайняття визначених позицій частинами та підрозділами сил АТО було сплановано вночі провести перегрупування військ, здійснити заняття ними вихідних (позиційних) районів поблизу району проведення операції та у визначений час приступити до виконання завдань.
Після того, як місто буде блоковане з усіх боків, підрозділи мали приступити до виконання завдання по вивільненню міста від сепаратистів.
Перегрупування сил і засобів підрозділів (військових частин) в стислі строки сприяло розвитку стрімкого наступу без пауз. Завдяки цьому противник не встиг організувати достатньо стійку оборону своїх позицій та забезпечити маневр силами (резервами).
Для створення необхідного угруповання військ для зачистки Красного Лиману було сплановано посилити підрозділи 79 оаембр підрозділами 95 оаембр, які після демонстраційних дій в Семенівці мали здійснити маневр і зосередитися на південних околицях Красного Лиману. Після перегрупування зазначені підрозділи спільними зусиллями повинні були приступити до виконання завдання з вивільнення міста від терористів.
2.1.4. Організація управління.
З метою здійснення безпосереднього управлінням підрозділами, які були залучені для ведення бойових дій, було розгорнуто неподалік від району проведення операції допоміжний пункт управління (далі – ДПУ) штабу АТО, з якого здійснювалося управління протягом усієї операції.
Для організації роботи на ДПУ було розгорнуто радіо та супутниковий зв’язок, щоб забезпечити оперативне управління військами та підтримувати взаємодію з усіма підпорядкованими та приданими підрозділами (органами).
Керівник антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (далі – керівник АТО) особисто з ДПУ здійснював управління угрупованням військ, яке було залучене до операції, приймав рішення по ситуації, що склалася, та узгоджував питання взаємодії військ (сил).
Командири підрозділів здійснювали управління підпорядкованими силами і засобами зі своїх пунктів управління, які були розгорнуті у визначених районах (місцях) і дозволяли вести спостереження за діями підрозділів та полем бою загалом.
Одною з характерних особливостей управління військами є деталізована постановка завдань військам, яка здійснювалася по засобам зв’язку.
Тому, основними засобами зв’язку десантних підрозділів, підрозділів (органів) НГ, МВС та СБ України під час виконання бойового завдання, були цифрові радіостанції HARRIS та Motorola, які забезпечували більшу оперативність, скритність сеансів зв’язку, шифрування та можливість передачі даних.
Але, поряд з новітніми цифровими засобами зв’язку імпортного виробництва, використовувалися також радіостанції радянського виробництва, які були встановлені на бронеоб’єктах, які підтримували дії штурмових груп. Це, своєю чергою, ускладнювало процес управління військами (силами) та обміну інформацією між ними через несумісність робочих параметрів.
Управління артилерією підрозділів здійснювалось як командирами підрозділів, так і керівником АТО з метою перенацілювання її для вогневої підтримки військ на найбільш важливих ділянках та прикриття загрозливих напрямків.
Управління артилерією старшого начальника здійснювалося централізовано з ДПУ керівником АТО.
Для організації надійного зв’язку з артилерійськими підрозділами було прийнято рішення щодо забезпечення пунктів управління останніх автомобільними радіостанціями цифрового радіозв’язку стандарту DMR Motorola DM4400 (DP4400), а підрозділи – цифровими радіостанціями Motorola. Це дозволило забезпечити стійкий обмін голосовою інформацією та передачу даних у відкритому і закритому режимах на відстанях значно більших, ніж у засобів зв’язку радянського виробництва.
Управління повітряними засобами армійської та тактичної авіації здійснювалося оперативним складом ДПУ та передовими авіаційними навідниками підрозділів, які мали багатофункціональні радіостанції ІСОМ-А24 і забезпечили належну авіаційну підтримку військ та взаємодію наземного і повітряного компонентів. Проте діапазон частот даних радіостанцій (118–136 МГц) є вузьким і не перекриває в повному обсязі діапазон, в якому здійснюється управління повітряним рухом. Але, на той момент, вони загалом забезпечили виконання завдання.
Під час організації радіозв’язку враховувалася велика насиченість підрозділів радіо-засобами, тому особливу увагу було приділено розподілу радіохвиль та визначенню суворого режиму роботи на радіо-засобах.
Загалом вжиті заходи щодо організації управління забезпечили безперервне управління військами як під час підготовки, так і в ході проведення операції.
2.2. Угрупування військ та їх оперативна побудова.
До операції були задіяні сили і засоби Збройних Сил України, Національної гвардії України, органів Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України.
Для проведення операції було створено угруповання сил і засобів сектору “С” у складі:
- від ЗС України – зведений батальйон, 4 аемдр, габатр 95 оаембр; 1 БТГр, зведена рота 79 оаембр; 1 БТГр (без двох аемдр), габатр, мінбатр 80 аембр; зведений дшб 25 опдбр; габатр 55 оабр; тв 17 отбр; ІбзагІПсО; сили і засоби від З, 8 оп СпП, 140 оц СпП та 73 мц СпП; чотири зведені ланки 7 оп АА (Мі-24 – 7 од., Мі-8 – 7 од.), дві зведені ланки 16 обр АА (Мі-24 – 5 од., Мі-8 – 4 од.), інженерний загін;
- від СБ України – сили та засоби спеціального підрозділу “Альфа”; від НГ України: упр., 1 р 8 п, озаг СпП 1 броп, 3 р СпП, р СпП 22 обр, взв СпП 1 об, К ЗСП ЦТрК;
- від МВС України – зведений загін міліції, зведені загони спеціального призначення, сили та засоби Державної автомобільної інспекції.
Оперативна побудова створеного угруповання включала:
ударний ешелон:
- від ЗС України – 1 БТГр 79 оаембр, зведений батальйон 95 оаембр, два зведені тв 17 отбр, 16 заг ІПсО;
- від НГ України – управління, 1 р 8 п, озаг СпП 1 броп, 3 рСпП, р СпП 22 обр, взв СпП 1 об, К ЗСП ЦТрК;
- від МВС України – зведений загін міліції, зведені загони спеціального призначення, сили та засоби Державної автомобільної інспекції;
ешелон негайного реагування – 4 аемдр 95 оаембр, зведений взвод 79 аембр, сили та засоби 3 оп СпП;
ешелон ізоляції (блокування) – дшб 25 опдбр;
ешелон охорони важливих об’єктів – 1 БТГр (без двох аемдр) 80 оаембр;
тактичний десант №1, 2 – сили та засоби від 3 оп СпП;
угруповання Сил СпО – сили і засоби від 3, 8 оп СпП, 140 оц СпП, 73 мц СпП;
угруповання артилерії – габатр без гавз 55 оабр, габатр 95 оаембр, габатр та мінбатр 80 оаембр;
угруповання АА СВ – 7 оп АА (Мі-24 – 5 од., Мі-8 – 5 од.), 16 бр АА (Мі-24 – 5 од., Мі-8 – 4 од.). Резерв – 7 оп АА (Мі-24 – 2 од., Мі-8 – 2 од.).
Всього до проведення операції було залучено:
- від Збройних Сил України:
особового складу – 1494 чоловіки;
ОВТ – 186 од., у тому числі: танків – 4 од., бронетранспортерів БТР-80 (БТР-4) – 50 од., бойових машин десанту БМД-2 (БТР-Д) – 15 од., 2А65 гаубиць “Мста-Б” – 4 од., Д-30 – 12 од., самохідних артилерійських гармат 2С9 “Нона” – 11 од., мінометів 2С12 “Сани” – 6 од., 2Б14 “Поднос” (2Б9 “Васильок”) – 8 од., зенітних установок ЗУ-23-2 – 15 од., гранатометів АГС-17 “Пламя” – 18 од.;
- від Національної гвардії України: особового складу – 150 чоловік, озброєні стрілецькою зброєю та гранатометами;
- від Міністерства внутрішніх справ України: особового складу – 405 чоловік; ОВТ (автозаків) – 23 од.
3. Хід проведення операції.
3.1. Зайняття вихідних районів та проведення демонстраційних дій.
Операція почалася 2 червня діями підрозділів 3 та 8 оп СпП, які взяли під контроль мости через р. Сіверський Донець на півночі Райгородка для забезпечення безпечного і безперешкодного висування тактичних груп сил АТО. Також, спецназівці блокували автошлях Закотне – Красний Лиман в районі Діброва, щоби скувати дії сил противника з південно-східного напрямку.
Водночас, тактичні групи 95, 79 оаембр, 4 аемдр та 25 опдбр зосередилися у вихідних районах поблизу Адамівки та Зеленої Долини у готовності до виконання завдань.
Розташування визначених вихідних районів було обрано у безпосередній близькості від основних шляхів висування на незначному віддаленні від району проведення операції, що дозволяло здійснити швидке переміщення у район ведення бойових дій та розгортання.
Противник розцінив дії сил АТО як намагання наростити угруповання військ для штурму Слов’янська та почав швидкими темпами вживати заходів щодо посилення оборони міста.
З метою остаточного введення терористів в оману щодо дійсних намірів сил АТО, тактичні групи 95 оаембр ввечері почали висування на Слов’янськ з півночі, потім змінили напрямок руху, обійшовши місто з північного сходу, та зранку 3 червня імітували штурм селища Семенівка, змусивши слов’янських сепаратистів нарощувати свої сили спочатку на півночі міста, потім на його сході. Цими діями була розпочата активна фаза операції щодо ізоляції та зачистки Красного Лиману як основного об’єкту операції.
За таких умов незаконні збройні формування у Слов’янську були змушені перейти до позиційної оборони, розосередити свої сили в глибину і повністю були позбавлені можливості швидко здійснити маневр до Красного Лиману.
Решта сил українських військ разом з артилерією в ніч з 2 на 3 червня були зосереджені в районах бойового призначення поблизу Красного Лиману.
3.2. Забезпечення висування та розгортання основних сил.
Перед початком проведення операції, рано вранці, було проведено повітряну розвідку району Слов’янськ – Краматорськ – Красний Лиман літаком АН-30, за результатами якої керівництво АТО мало об’єктивну інформацію того, що відбувається в даному районі.
На світанку 3 червня для блокування північної околиці Красного Лиману було висаджено тактичний повітряний десант у складі двох груп загальною чисельністю 40 чоловік в районі північно-західної околиці Красного Лиману під прикриттям пари вертольотів Мі-24.
В той же час, зведені загони 25 опдбр з північно-східного напрямку та 1, 2 і 3 штурмові групи 79 оаембр з південно-західного напрямку розпочали висування в райони призначення із завданням: наступальними діями захопити блокпости бойовиків, закріпитися на них та встановити контроль за прилеглою територію для ізоляції міста.
Але, забезпечити раптовість дій та безперешкодне просування підрозділів не вдалося. Висування підрозділів 79 оаембр та 25 опдбр було ускладнено наявністю на маршрутах руху засідок та укріплених блокпостів бойовиків.
Для знищення блокпостів на маршрутах руху колон залучилися танки, які входили до складу штурмових груп та перевозилися на трейлерах.
Приклад. Позаду колон на тягачах перевозилися танки. Після виявлення блокпосту танки розвантажувалися та направлялися в голову колони штурмового загону. З відстані, яка не дозволяла ураження танків протитанковими засобами бойовиків, потужним вогнем вони руйнували блокпости та знищували живу силу противника. Після виконання завдання танки знову завантажувалися на причепи та продовжували рух у складі колони штурмової групи. Дану тактику боротьби з блокпостами сепаратистів штурмові групи використовували до повного оточення міста.
Тактичні групи при підтримці танків, артилерії та авіації змушені були чотири рази вступати у тривалий вогневий контакт з бойовиками. Внаслідок цього темпи просування підрозділів були повільнішими, ніж планувалося.
Командування АТО розуміло, що головний фактор переваги – раптовість – може бути втрачений. Виправити ситуацію на свою користь можна було лише за рахунок швидкого оперативного розгортання. Потрібно було не дати можливості незаконним збройним формуванням у Красному Лимані посилити периметр оборони за рахунок перекидання до міста бойовиків з Горлівки або Лисичанська.
Тоді, для забезпечення встановленої швидкості руху підрозділів, по напрямках їх просування було відправлено пару літаків Су-25 із завданням виявлення і знищення скупчення бойовиків та їхніх блокпостів. За результатами п’яти вильотів були нанесені удари по виявлених об’єктах та знищено склад з боєприпасами сепаратистів у Семенівці.
Одночасно з проведенням основних заходів операції, з метою введення противника в оману щодо напрямку зосередження зусиль, було проведено “демонстраційні дії” парою вертольотів Мі-24, з нанесенням удару по перехрестю доріг в районі західної околиці Красного Лиману, під авіаційним прикриттям літака МіГ-29. Під час виконання бойового завдання пара вертольотів Мі-24 була обстріляна та уражена з ПЗРК типу “Ігла/Верба”. Їх падіння було виявлено того ж дня, в районі блокпосту № 3, екіпажі вертольотів вціліли, але серед них були поранені.
Даний випадок та декілька інших, які сталися згодом, засвідчили факт наявності у бойовиків на озброєнні ПЗРК російського виробництва та добре підготовлених фахівців – стрільців-зенітників, що своєю чергою змушувало керівництво АТО вжити додаткових заходів щодо забезпечення безпеки застосування армійської авіації під час виконання завдань авіаційної підтримки сил і засобів, залучених до проведення операції, або обмежити її застосування.
Крім того, близько 10 години, для нарощування зусиль на північному напрямку Красного Лиману та підтримки дій підрозділів 79 оаембр та 25 опдбр було здійснено перекидання армійською авіацією тактичного повітряного десанту у складі зведеної групи 3 оп СпП (40 чоловік) в район на 5 км північно-західніше від населеного пункту.
До того ж, окрім завдань блокування міста з півночі, зведена група спецпризначення мала виконати завдання щодо розвідки місцевості на предмет наявності бойовиків, які могли розташуватися у дитячих таборах у тому районі.
Слід відзначити, що після фіктивного штурму Семенівки, з метою нарощування штурмового угруповання, тактичні групи 95 оаембр здійснили стрімкий маневр і зосередилися поблизу південної околиці Красного Лиману. У визначений час, у тісній взаємодії зі штурмовими групами 79 оаембр, за підтримки армійської авіації та артилерії, знищили блокпости (вибили з них) сепаратистів на західних, південно-західних та південних околицях Красного Лиману і обладнали свої позиції. Тим самим до другої половини доби створили надійний рубіж оточення із західного та південного напрямків.
У той же час, на східному напрямку, штурмові загони 25 опдбр висувалися до східної околиці Красного Лиману двома колонами по одному маршруту.
Для розвідки маршруту руху колон був призначений військовослужбовець, переодягнений у цивільний одяг, на цивільному автомобілі з номерними знаками східного регіону (Харківської обл.) без зброї та посвідчення особи. Розвідник висувався попереду колони на віддаленні 5–10 км, ретельно оглядав дорогу та “зелену зону” вздовж неї та сповіщав командирів штурмових груп про виявлені позиції бойовиків, тим самим убезпечивши підрозділи від раптового нападу терористів.
Приклад. Розвідавши маршрут та блокпост сепаратистів попереду, офіцер-розвідник повернувся до першої колони і повідомив інформацію командиру підрозділу, який повинен був зайняти цей пост. Далі він повернувся до другої колони і також проінформував командира підрозділу про небезпеку та критичні ділянки дороги (з міркувань захисту інформації переговори по мобільних телефонах не велися). Повертаючись до першої колони, він побачив позаду неї машину “молоковоз” та її водія, який розмовляв по мобільному телефону, а потім в якийсь момент зупинив машину. Намагаючись обігнати молоковоз та наздогнати колону, він пішов на обгін, але, порівнявшись із кабіною водія, почув від нього попередження, щось на кшталт: “Ти поки що туди не їдь, можливо буде обстріл”. Він поїхав уперед, але, не наздогнавши колону, почув постріли попереду зі стрілецької зброї. Колона була атакована не з “зеленої зони”, а з глибини поля, де на польовій дорозі знаходилася група озброєних бойовиків та декілька легкових автомобілів позаду них. Після обстрілу бойовики швидко відступили і не прийняли бій. Про ситуацію було надано доповідь командуванню, після відбиття нападу підрозділи продовжили рух по визначеному маршруту.
Також, в інтересах загонів діяла пара вертольотів Мі-24, яка здійснювала нанесення авіаційних ударів по виявлених цілях.
Завдяки авіаційній підтримці та ретельній наземній розвідці маршруту під час висування, штурмові загони 25 опдбр не зустріли на своєму шляху жорсткого опору з боку терористів.
Отже, використовуючи результати вогневого ураження противника, підрозділи 25 опдбр до 14.00 зайняли позиції на північно-східній та східній околицях міста.
Таким чином, навколо Красного Лиману було створено смугу зовнішньої та внутрішньої ізоляції шляхом виставлення системи блокпостів силами загонів 25 опдбр на комунікаціях з північно-східного та східного напрямків та штурмовими групами 79 оаембр було блоковано місто із західного та південного напрямків.
Ізоляцію північної околиці міста здійснював зведений загін Сил спеціальних операцій, який був десантований у район між Красним Лиманом та Дробишевим.
Оточивши місто з усіх боків, наші підрозділи виконали найближче завдання операції, і тепер перед ними стояло не менш важливе завдання щодо здійснення зачистки міста від бойовиків, їх роззброєння, а у разі опору – знищення.
Для виконання наступного завдання командирами підрозділів у короткі терміни було виконано низку першочергових заходів для підготовки штурмових груп до прочісування населеного пункту.
Так, близько 15.00 після проведення перегрупування штурмові групи 79 оаембр розпочали зачистку південно-західної частини Красного Лиману.
Станом на 19.00 штурмові групи 79 оаембр закінчили зачистку південно-західної частини Красного Лиману та вийшли на рубіж залізниці, виконавши найближче завдання.
3.3. Активна фаза проведення операції.
Зранку 4 червня підрозділи 79, 95 оаембр та 25 опдбр, які зосередилися у визначених районах, здійснили перегрупування для проведення зачистки.
Маючи на меті не допустити втрат серед цивільного населення, силами АТО було проведено залистовування населених пунктів поблизу Красного Ліману. У листівках було опубліковано звернення керівництва АТО до громадян про небезпеку перебування на даній території та доцільності полишити населені пункти на час проведення операції (або перебуванні мешканців певний час у будівлях, сховищах чи погребах).
Крім того, керівництво АТО до останнього моменту намагалося уникнути кровопролиття та вживало заходів щодо “демонстрації сили” з метою переконання бойовиків у безперспективності спротиву та примушення їх до добровільної здачі зброї.
Перед початком зачистки парою вертольотів Мі-24 було здійснено залистовування міста зі зверненням до терористів, у якому говорилося: “Всем, кто сложит оружие и сдастся добровольно, гарантированы сохранение жизни и справедливое правосудие”.
Також для підтвердження своїх намірів було проведено демонстраційні дії, в ході яких нанесено удар по хибній цілі в районі перехрестя доріг поблизу західної околиці КРАСНОГО ЛИМАНУ.
У відповідь терористи відверто проігнорували попередження сил АТО, відкривши вогонь з ПЗРК типу “Ігла/Верба” по повітряних цілях. Своїми діями вони підтвердили рішучість щодо збройного спротиву до останнього набою.
Близько 14.00 4 червня була дана команда на проведення зачистки міста.
Ізоляцію міста з північного та східного напрямків забезпечували підрозділи 25 опдбр та 3 оп СпП з метою недопущення виходу з нього незаконних збройних формувань, а також надходження їм підкріплення з прилеглих населених пунктів.
Безпосередньо до зачистки КРАСНОГО ЛИМАНУ були залучені підрозділи 79 та 95 оаембр, НГ та МВС України. Штурмові групи 79 та 95 оаембр послідовно, квартал за кварталом вели пошуково-ударні дії, просуваючись із півдня на північ.
Основними труднощами, з якими зустрілися штурмові групи під час прочісування міста, були випадки, коли терористи маскувалися під місцевих жителів, переховувалися в житлових будинках, використовуючи будівлі як опорні пункти, а їх мешканців – у ролі заручників. Цей факт значно ускладнював пошук і нейтралізацію бойовиків.
Крім того, обмежувалася можливість ведення вогню через небезпеку ураження місцевих жителів і підпалу будівель. Особливу увагу під час проведення зачистки міста доводилося звертати на суворе дотримання заходів безпеки та законності застосування зброї.
У ході прочісування виявлені зброя і боєприпаси вилучалися, а підозрілі особи та особи, що вийшли на позиції підрозділів, які блокували, затримувалися і передавалися працівникам органів МВС та СБ України. Особи, що чинили опір, були нейтралізовані.
З огляду на масштаб міста та його щільну забудову, повністю завершити зачистку населеного пункту до настання темряви не вдалося.
Тому, з метою забезпечення безпеки особового складу штурмових груп, керівництвом АТО було прийняло рішення про виведення підрозділів за межі міста на раніше підготовлені позиції в смузі ізоляції для відновлення боєздатності.
Зранку 5 червня проведення зачистки Красного Лиману було продовжено.
Лише до середини другої половини доби штурмові групи 79 та 95 оаембр вийшли на північно-східні околиці міста, які утримували підрозділи 25 опдбр та З оп СпП, тим самим виконали завдання щодо зачистки Красного Лиману.
Слідом за штурмовими групами висувалися пошукові загони НГ та МВС України, які проводили детальний огляд будинків та інших споруд на предмет наявності в них терористів, схронів зі зброєю та вивільнення заручників.
3.4. Завершення операції.
В подальшому було проведено більш ретельну зачистку міста, яка тривала ще декілька днів та здійснювалася силами і засобами підрозділів НГ, МВС та СБ України, після чого в Красному Лимані знову було створено відповідні умови для функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до Указу Президента України від 5 червня 2014 року у звільненому від терористів місті було призначено Костянтина Матейченка тимчасово виконуючим обов’язки Голови Краснолиманської районної держадміністрації. Дана подія свідчить, що у Красному Лимані знову запанували законність і правопорядок відповідно до Конституції та інших нормативно-правових актів України.
4. Загальні висновки.
Однією з характерних особливостей даної операції була зміна тактики дій НЗФ – уникнення скупчення особового складу угрупувань бойовиків, що дозволило їм мінімізувати втрати від застосування силами АТО авіації та артилерії. Також бойовики максимально уникали прямих бойових протистоянь, діючи малими групами. Визначальним чинником при формуванні таких груп слугувало досягнення максимальної вогневої потужності та високої мобільності групи. Основні зусилля зосереджувалися на застосуванні засідок та мінуванні доріг, при цьому використовувалася партизанська тактика “бий – тікай”.
За результатами операції щодо ізоляції Красного Лимана, проведення його зачистки, недопущення виходу (проникнення до району конфлікту) незаконних збройних формувань, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування і проведення ударно-пошукових дій у Семенівці, силам АТО вдалося нанести ураження бойовикам, що діяли на даній території, та оволодіти визначеними рубежами.
Успіх під час виконання завдання було досягнуто за рахунок цілої низки факторів, основними з яких стали чітка організація планування операції керівництвом АТО та його безпосереднє управління військами (силами). Вона забезпечила єдине розуміння командирами підрозділів порядку виконання завдань та їхні узгоджені дії в ході операції, що дало змогу з мінімальними втратами досягти мети операції.
Додатковим фактором, який сприяв ефективному управлінню підрозділами в ході операції, було розгортання ДПУ на максимально допустимій близькості до операційного району. Управління операцією в режимі реального часу велося з нього.
Умілий розподіл обмеженого складу сил і засобів по ешелонам дозволив провести розвідку, здійснити блокування та знищення противника, оперативно реагувати на зміни в обстановці на загрозливих напрямках.
Тісна взаємодія між підрозділами Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ та Національної гвардії України, яка була налагоджена як на етапі підготовки операції, так і в ході її проведення, забезпечила стійке, безперервне і координоване управління підрозділами на міжвідомчому рівні.
Своєчасне та узгоджене застосування сил і засобів армійської та тактичної авіації, а також артилерійських підрозділів дало можливість здійснювати надійну вогневу підтримку та забезпечення дій штурмових підрозділів, що значно мінімізувало втрати особового складу і ОВТ наших військ та нанести максимальне ураження противнику.
Велике значення для успішного виконання завдань з тактичної точки зору, а також потужний психологічний ефект на противника мала місце вдала висадка тактичного десанту на важливих загрозливих напрямках. Це забезпечило раптовість та непередбачуваність дій наших військ.
Інтенсивна повітряна розвідка, як на етапі підготовки операції, так і в ході її проведення, а також нестандартний підхід у ведені тактичної розвідки на полі бою, дали можливість оперативному складу пунктів управління і командирам штурмових загонів мати повну інформацію про противника та район ведення бойових дій.
Надійна підтримка та вогневе забезпечення дій підрозділів, ініціатива та військова хитрість стали вирішальним фактором у подоланні підготовлених осередків опору терористів та блокуванні Красного Лиману. Тактика використання для знищення блок-постів танків, які перевозяться на трейлерах, дозволила ефективно використовувати їх озброєння, зберегти моторесурс, зусилля та час на виконання завдання.
Водночас, аналіз операції показав слабкі місця в діях наших військ, що мали негативний вплив на якісний результат операції, зокрема:
- втрата пари вертольотів Мі-24 в ході ведення вогневого ураження противника показала недостатню ефективність проведених заходів щодо прикриття дій армійської авіації, а саме використання на вертольотах неефективних систем захисту від ПЗРК типу “Ігла/Верба”;
- на недостатньому рівні були сплановані та реалізовані заходи забезпечення безпеки операції, особливо щодо приховування дій військ в ході висування та здійснення маневру;
- оснащеність військ (сил) ЗС України застарілими засобами зв’язку, в деяких випадках непрацездатними; відсутність на озброєнні підрозділів новітніх засобів зв’язку, які мають забезпечити надійний, безперервний, захищений, взаємосумісний обмін інформацією;
- мало уваги було приділено організації інформаційної боротьби з метою протидії інформаційно-психологічному впливу противника на особовий склад сил АТО та населення в районі проведення операції.
Джерело: Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України