Шоломи вікінгів

gjermundbu

Рис. 1. Шолом з Гйєрмундбю, Норвегія

Артем Папакін

Шолом був одним з найголовніших предметів захисного озброєння варварської знаті у ранньосередньовічний період. Основною функцією шолому був захист голови власника під час бою, тому він був чи не найголовнішим елементом захисного озброєння. Поряд з мечами, шоломи варягів, вікінгів, норманів є одними з найбільш відомих предметів їх озброєння. З шоломами вікінгів пов’язано чимало історичних міфів – як старих, так і новітніх.

Одним зі старих і сталих міфів є міф про рогаті шоломи вікінгів. Починаючи з ХІХ століття, з періоду романтизму, вікінгів почали зображувати у шоломах, оздоблених рогами турів чи биків. У ХХ ст. рогаті шоломи вікінгів потрапили до масової культури – їх можна побачити у кіно, мультфільмах та коміксах. Хоча вже давно точиться “війна” істориків і реконструкторів проти рогатих шоломів вікінгів, втілення цього міфу все ще можна побачити на обкладинках історичних книжок, у документальних і художніх фільмах тощо. Історичних джерел для рогатих шоломів годі шукати – підкріпленням для цього міфу може служити хіба що єдине зображення людської фігури у головному уборі з рогами (йдеться про килим з Усебергу; зображені там само кінні воїни не мають жодних рогів). Натомість рогатих шоломів серед знахідок доби вікінгів немає. Шоломи з рогами використовували, наприклад, давні греки і кельти – але ніколи вікінги.

vendel

Рис. 2. Шоломи вендельського часу (VI-VIII ст.)

Іншим міфом є використання при відтворенні вигляду вікінгів, варягів і норманів шоломів так званого “вендельського типу”. Вендельським періодом називається відрізок історії Північної Європи від епохи переселення народів (ІІІ–V ст.) до доби вікінгів (кінець VIII–XI ст.). До цього періоду відносяться знахідки залізних шоломів на каркасній основі (рис. 2). Всього їх знайдено дванадцять, і зовнішній вигляд восьми з них можна реконструювати. Всі вони мають поздовжній гребінь, більшість – надбрів’я, яке у частини з них поєднується з захистом очей і носа, а деякі – оснащені кольчужною бармицею. Такі шоломи поєднують у собі риси пізньоримських шоломів з гребенем і варварських каркасних шоломів епохи переселення народів. Всі вони були знайдені у Середній Швеції (Уппланді) і датуються кінцем VI – початком VII ст., а отже від доби вікінгів їх відділяло майже 200 років! Хоча репліки вендельських шоломів ми можемо бачити на реконструкціях вікінгів на військово-історичних фестивалях чи у фільмах (останній раз щось подібне до шоломів Вендельського періоду ми могли бачити на датчанах з серіалу “Останнє королівство” – “Last Kingdom”), говорити про їх використання вікінгами немає жодних підстав.

Tjele

Рис. 3. Деталь напівмаски з Тьєле, Данія

Нарешті, ще один міф, що поширюється останнім часом, говорить, що на сьогодні відомий лише один-однісінький шолом доби вікінгів – шолом з Гйєрмундбю (рис. 1). Дехто навіть робить з цього далекосяжні висновки, що вікінги носили шоломи зі шкіри, які не збереглися до сьогодні. Дійсно, шолом Х ст., знайдений у Норвегії, є єдиною цілою знахідкою на території Скандинавії, що відноситься до періоду походів вікінгів. Однак чи є він єдиним шоломом, який використовувався вікінгами, варягами, норманами? Вочевидь, ні.

Рис. 4. Деталь напівмаски з Локруме, Швеція

Рис. 4. Деталь напівмаски з Локруме, Швеція

По-перше, нам відомі ще принаймні дві знахідки на території Північної Європи, які впевнено ідентифікують як частини шоломів Х ст. Це “напівмаски” – накладні деталі шолома, що прикривали обличчя воїна. Одна з них знайдена у Тьєле (Данія) (рис. 3), інша – у Локруме (о. Готланд, Швеція) (рис. 4), вони обидві нагадують відповідну деталь шолому з Гйормундбю. Крім того, у поселенні вікінгів Бірка (Швеція) знайдено деталь, що можливо є частиною нижнього обода шолому, до якого кріпилася кольчужна бармиця.

Рис. 5. Шоломи з кургану Чорна Могила, Чернігів

Рис. 5. Шоломи з кургану Чорна Могила, Чернігів

По-друге, відповідь лежить у самому терміні “вікінг”. Під ним ніколи не розуміли всього населення Скандинавії. Вікінгами називали воїнів, які здійснювали морські чи річкові походи у далекі країни у пошуку наживи – про таких людей говорили, що вони “пішли у вікінг”. Саме такі походи дали назву епосі вікінгів, яка розпочалася у 793 р. з нападу скандинавів на британський монастир Ліндісфарн, і завершилася у ХІ ст. Таким чином, вікінгами були люди, що залишили Скандинавію і виїхали у далекі краї – тож шукати шоломи вікінгів лише у Скандинавії не слід.

шолом ЧМ

Рис. 6. Шолом з Мокрого, Україна

Чимало шоломів епохи вікінгів знайдено на території Русі – країни, де у цю епоху торгували скандинавські купці-воїни і правила варязька династія. Три шоломи Х ст. походять з багатих курганів “Гульбище” і “Чорна могила” у Чернігові. Вони банеподібні, їх купол складається з чотирьох частин, поєднаних заклепками, навершям і ободом знизу. Шоломи знайшли у курганах, де за скандинавським обрядом були поховані знатні воїни, там також знайшли характерні для варягів мечі, списи і сокири. Що цікаво, поряд з шоломами в кургані “Чорна Могила” знайдено два… турячих рога (рис. 5)! Щоправда, до шоломів вони не мають прямого відношення – це були роги для пиття, багато оздоблені срібними вставками. Крім Чернігова, банеподібні шоломи Х–ХІ ст. знайдено на Волині (рис. 6) та у Новгороді, де теж у добу вікінгів побутувала скандинавська зброя. Подібні шоломи знайдено також у Польщі та Прусії – землях, на яких існували факторії вікінгів.

Рис. 7. Деталь напівмаски з Києва

Рис. 7. Деталь напівмаски з Києва. Національний музей історії України, м. Київ

Крім гостроверхих шоломів, що походять, скоріше за все, з Хозарського каганату, варяги Східної Європи носили і інші зразки бойових наголів’їв. Так, у Києві знайдено частину напівмаски шолому Х ст. того ж типу, що й шолом з Гйєрмундбю (рис. 7). У верхів’ях Дніпра, у Гньоздово – на місці поселення на шляху “з варяг у греки” – у багатих курганах зі скандинавською зброєю Х ст. знайдено ще два шоломи. Один з них гостроверхий, подібний до описаних вище чернігівських. Інший же має зовсім іншу конструкцію: він яйцеподібний, з куполом з двох частин, поєднаних заклепками і ободом (рис. 8) – ймовірно, така форма походить з Центральної Європи (шолом подібної конструкції походить з Чехії).

 

 

Рис. 8. Шолом з Гньоздова, Росія

Рис. 8. Шолом з Гньоздова, Росія

Більшість згаданих шоломів багато прикрашена; шоломи типу “Чорна Могила” (тип ІІ за А. Кірпічніковим) навіть позолочені! Це говорить про те, що шолом був не лише елементом захисту у бою, а й дуже дорогою, а отже, престижною річчю, яка свідчила про високий соціальний статус його власника. Саме тому знахідок шоломів доби вікінгів так небагато – вони належали лише найзаможнішим людям: правителям, вождям, лідерам, а решта воїнів шоломів не мали. Тим не менш, як бачимо, знахідки шоломів вікінгів є, вони не обмежуються лише норвезьким екземпляром. Немає підстав сумніватися у тому, що всі три названі вище типи шоломів використовувалися варягами-вікінгами не лише у Русі, а по всій Європі. Нашим краям “пощастило” у тому, що поховальний обряд місцевої знаті передбачав покладенні до могил шоломів – чого ми не спостерігаємо у інших регіонах Європи (за винятком Норвегії). Таким чином, знахідки на території України і сусідніх країн суттєво доповнюють інформацію про шоломи вікінгів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *