Козак та ройовий (командир відділення) Української повстанчої армії, УПА-Північ. Волинь, 1943 р.

Реконструкція Дмитра Набитовича та Владислава Куценка

UIAУкраїнська Повстанська Армія (УПА) постала на Поліссі й Волині з осені 1942 р. передусім для оборони населення перед німецьким терором, але також для оборони перед радянськими партизанами, які взимку 1942–1943 рр. наступали з білоруських лісів, грабували населення та своїми акціями провокували ще сильніші німецькі репресії. Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії. У її створенні брали участь старшини попередніх українських військових формацій, до лав УПА вступали люди різних політичних переконань – такі як члени ОУН А. Мельника та безпартійні.

Один з перших відділів УПА сформував на Поліссі у жовтні 1942 р. Сергій Качинський (псевдонім – Остап).

Після початку офіційного творення збройних відділів УПА наприкінці 1942 р., зі збільшенням кількості людей у підпіллі постало важливе питання матеріального забезпечення повстанських сил. У початковий період відділи використовували господарчі запаси ОУН, що збиралися віддавна. Основною ж матеріальною базою було українське населення. У кожному районі по селах створювалися невеликі підприємства, на яких працювали ремісники різного профілю: ковалі, столяри, колодії, муляри, стельмахи, кравці, шевці тощо. Виконання замовлень для УПА, таких як пошиття одягу, взуття та ін. переважно компенсувалося харчовими продуктами, збіжжям, сіллю. Такі майстерні виготовляли саморобні елементи одностроїв, взуття, спорядження: кітелі англійського крою з 4-ма накладними кишенями, шапки “мазепинки”, “петлюрівки”, ремені з зображенням тризуба на бляхах тощо. Також повстанці власноручно виготовляли тризубці-кокарди, які чіпляли на шапки.

Окрім саморобних елементів однострою, в УПА використовувалися трофейні елементи армій-супротивників: радянські, німецькі, румунські, мадярські, чеські, словацькі, італійські строї, чорні мундири СС з сірими обшлагами, комірами, що були у шуцманів (поліції).

Згідно з адміністративно-військовим розподілом, територія Полісся та північна частина Волині належали до УПА-Північ, яка власне і стала зародком широкої УПА. Назви військових звань в УПА  переважно базуються на системі, запровадженій в арміях українських державних утворень 1917–1920 рр. Звання “козак” використовувалось саме волинсько-поліським формуванням УПА (УПА-Північ, УПА-Південь), а в групі УПА-Захід у Галичині було введено звання “стрілець”, яке з часом поширилось в усій УПА.

козак УПА

1. Пілотка бавовняна, РККА.

2. Сорочка бавовняна, цивільна.

3. Самошивний сукняний кітель з 4 накладними кишенями з 3-х мисковими клапанами (англійського типу).

4. Одношпеньковий солдатський шкіряний ремінь РККА.

5. Гвинтівка Мосіна зразка 1891/30 р.

6. Шкіряні набійниці (підсумки РККА) для набоїв гвинтівки Мосіна.

7. Протигазна сумка РККА (повстанці їх використовували як торбу, замість наплечників).

8. Бавовняні офіцерські шаровари РККА (галіфе).

9. Шкіряні хромові чоботи на шкіряній підошві.

10. Алюмінієва фляга РККА зразка 1932 р. в чохлі на шнурівці.

 

друг командир1. Мазепинка з саморобною кокардою-тризубом.

2. Спідня бавовняна сорочка.

3. Німецька розвантажувальна Y-подібна портупея.

4. Самошивний бавовняний кітель з 4 накладними кишенями з 3-х мисковими клапанами (англійського типу).

5. Бінокль РККА 6х30.

6. Німецький солдатський ремінь з пряжкою, на якій затертий орел зі свастикою.

7. Відзнака ройового.

8. Пістолет ТТ-33 в кобурі.

9. Німецький пістолет-кулемет МП-40.

10. Командирська шкіряна сумка офіцера РККА зразка 32 року (планшетка).

11. Німецька алюмінієва фляга в сукняному чохлі.

12. Бавовняні солдатські шаровари РККА (галіфе) з наколінниками.

13. Шкіряні ялові чоботи на шкіряній підошві.

Група війсково-історичної реконструкції Української Повстанської Армії “Повстанець”: http://povstanets.kiev.ua/

 

* У реконструкції використані макети зброї, позбавлені здатності травмувати людину

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *