Україніка в фондах Центрального військового архіву, Варшава (частина 2)

рубрика документи

Артем Папакін

Початок

У ІІ відділі ЦВА зберігаються архівні документи періоду Другої світової війни. Цінні свідчення про початковий перебіг війни у вересні 1939 р., зокрема про події на західноукраїнських землях, куди 17 вересня вступили частини Червоної армії, містяться у фонді Документи періоду Вересневої кампанії (ІІ.1–20). Серед них – оперативні накази Головного командування і командирів військових частин, звіти з бойових дій, інформація розвідки про зосередження сил супротивника, плани укріплень, свідчення учасників боїв тощо. Документи з історії діяльності польського Руху опору в Західній Україні зберігаються у фонді Відділу VI Головного штабу Головнокомандувача (II.52). Тут, зокрема, є звіти і рапорти польських підпільних організацій колишнього Львівського воєводства у період та після завершення Другої світової війни, інформація про діяльність польського підпілля у Чернівцях, контакти з радянськими спецслужбами та переговори з радянським військовим командуванням [12].

У травні 1943 р. в СРСР розпочинається формування 1-ї дивізії піхоти ім. Т. Косцюшка на чолі з підполковником З. Берлінгом. В березні 1944 р. на її основі створено 1-й корпус Польських Збройних Сил, переведений до Сум. Пізніше створено наступні польські дивізії та об’єднано всі польські військові формування у 1-у Польську армію, передислоковану до району Житомира – Ровна – Ківерців [13]. У Польській армії в СРСР служило чимало українців (до 40 % особового складу частин): це були українці – солдати Війська Польського, ув’язнені у радянських таборах у 1939 р., офіцери Червоної армії, призначені на посади у польських частинах, а також чимало мобілізованих улітку 1944 р. з теренів Поділля, Волині, Галичини і Східної Польщі. Крім того, мобілізації з українських земель до польської армії відбувалися і після її виходу до Польщі у 1944–1945 рр. Центральний військовий архів зберігає документи командування 1-ї Армії Війська Польського (III-4), 1-го корпусу (ІІІ-3), командування 1-ї дивізії піхоти ім. Т. Косцюшка (III-7) та військових частин і підрозділів, що до неї входили (ІІІ-8–22), 2-ї дивізії піхоти та її частин і підрозділів (ІІІ-23–35), 3-ї (ІІІ-36–48), 4-ї (ІІІ-49–59), 5-ї (ІІІ-60–74), 6-ї дивізії та підпорядкованих частин (ІІІ-75–89).

Післявоєнні документи ЦВА теж можуть бути корисні українському досліднику. У відділі IV, зокрема, зберігаються фонди державних установ та військових штабів і управлінь, відповідальних за здійснення депортацій українського населення з земель, що внаслідок радянсько-польського договору 1944 р. відійшли до території Польщі (з 1952 р. – Польської Народної Республіки), а також військових з’єднань, що допомагали поліції здійснювати переселення та боролися з українським збройним підпіллям після завершення Другої світової війни. Так, у фондах Кабінету міністра національної оборони (IV.500.1/A) [14], Генерального штабу Війська Польського (IV.501.1/A), Головного політично-виховного управління Війська Польського (IV.502.1) зберігаються свідчення щодо діяльності Оперативної групи «Вісла», звіти та кількісні дані щодо акції з переселення українців та репатріації поляків, націоналізації залишеного майна, звіти та рапорти про боротьбу з українським збройним підпіллям, співставлення втрат Української повстанської армії (УПА) та Війська Польського, списки засуджених українських підпільників [15]. Документи фондів Командування військового округу V (Краківського) (IV.510.5) та Командування військового округу VІІ (Люблінського) (IV.510.7) [16], з території яких здійснювалися масові переселення, містять дані про перебіг депортації українців з Засяння та пов’язану з цим боротьбу поляків проти УПА. Документи щодо політичного та господарського становища депортованого українського населення та колонізації нових земель можна знайти у фондах Командування військового округу ІІ (Поморського) (IV.510.2/A) та Командування військового округу IV (Сілезького) (IV.510.4/A), на терени яких було переселено більшість українців з “Закерзоння”.

У фондах військових з’єднань, що брали участь у насильницькому виселенні українців зі східних воєводств післявоєнної Польщі та боротьбі зі збройним підпіллям – командування 3-ї Поморської дивізії піхоти (IV.521.3) [17], командування 6-ї Поморської дивізії піхоти (IV.521.6), командування 7-ї Лужицької дивізії піхоти (IV.521.7), командування 8-ї Дрезденської дивізії піхоти (IV.521.8), командування 9-ї Дрезденської дивізії піхоти (IV.521.9), командування 11-ї дивізії піхоти (IV.521.11), командування 14-ї дивізії піхоти (IV.521.14) – зберігаються накази, розпорядження i звіти щодо участі цих формувань у діяльності оперативних груп “Вісла”, “Жешув”, “Грубешув” у 1944–1947 рр.; звіти з політичної ситуації та щодо настроїв населення на терені дислокації, щодо діяльності українського збройного підпілля, накази, розпорядження, інструкції та звіти щодо участі в боях з загонами УПА протягом 1946–1949 рр. Деякі документи УПА, ймовірно, захоплені під час боїв, є у фонді 8-ї дивізії піхоти.

У колекціях фотографій, що зберігаються в ЦВА (відділ VII), знаходяться і світлини, зроблені в Україні [18]. Зокрема, фотографії членів польських парамілітарних та військових формувань ХХ ст. у Львові, Бучачі та ін. містах Східної Галичини, на Волині, Буковині, в Києві, Чугуєві, Умані, Одесі тощо зберігаються у колекціях № 4 “Організація незалежницької молоді “Зажевє”, № 5 “Польське гімнастичне товариство “Сокіл”, № 6 “Харцерство”, № 9 “Союз дієвої боротьби”, № 10 “Польські стрілецькі дружини”, № 11 “Стрілецький союз”, № 12 “Бартошові дружини”, № 13 “Польські легіони”, № 19 “Військо польське на Сході”, альбомах “Польські легіони” (альбоми № 1-44, 69, 150), “Харцерство” (альбоми № 55-57). Фотографії з українсько-польських боїв у Львові, під Львовом та на Волині у 1918–1919 рр. склали колекцію № 24 “Українсько-польська війна”, з боїв Війська Польського з Червоною армією на території України (на Волині, Поділлі, під час походу на Київ та відступу з України) – колекцію № 25 “Польсько-більшовицька війна” та альбоми № 59–62. У колекції № 62 зберігаються світлини, зроблені під час відкриття в Ужоцькому перевалі кордону між Польщею та Угорщиною, що був встановлений після ліквідації Карпатської України у березні 1939 р. Перебування Ю. Пілсудського у Рівному та його зустріч з С. Петлюрою у Станиславові у 1920 р. засвідчено на фотодокументах колекції Ю. Пілсудського (колекція № 66). Фотографії Бережан знаходяться у колекції фотографічних документів уродженця міста – маршала Е. Ридза-Смігли (колекція № 68). Зображення українських могил у міжвоєнний період містяться у колекціях “Могила невідомого солдата” (колекція № 56), “Цвинтарі, поховання” (колекція № 74), “Пам’ятники” (колекція № 75).

У картографічній колекції ЦВА зберігаються польські та іноземні мапи, видані в 1898–1958 рр. Серед них – топографічні мапи міжвоєнної Польщі зі східними воєводствами, мапи СРСР, Румунії з українськими землями, карти бойових дій Першої світової війни, мапи Чорного моря, схеми залізничних ліній, поштових з’єднань міжвоєнної та післявоєнної Польщі, позначення переходів кордону.

Таким чином, у Центральному військовому архіві у Варшаві зберігаються документи з історії українських Визвольних змагань, західноукраїнських земель у складі Другої Речі Посполитої, післявоєнних депортацій українського населення та боротьби українського збройного підпілля. У фондах архіву перебувають документи як різноманітних польських військових формувань, командувань та організацій, що формувалися і билися на українських землях у 1910–1944 рр., так і Армії УНР 1918–1920 рр. та деякі трофейні документи УПА. Ці документи ЦВА заслуговують на більш широке застосування українськими дослідниками.

Посилання:

12. Ільюшин І. Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні (1939–1945 рр.) / І. І. Ільюшин. – К. : КМА, 2009. – С. 151–152, 357–358.

13. Див. Лісевич І. Т. Армія Польська в СРСР / І. Т. Лісевич // Енциклопедія історії України. – Т. 1. – К. : Наукова Думка, 2003. – С. 123.

14. Hiller W. Charakterystyka akt Sztabu Generalnego WP z lat 1945–1950/ W. Hiller // Biuletyn wojskowej służby archiwalnej. – 1997. – № 20. – S. 180–191; Skrzyński T. Udział 3 dywizji piechoty w ostatnim etapie Akcji “Wisła”. Walka z ukraińskim podziemiem / T. Skrzyński // Biuletyn wojskowej służby archiwalnej. – 2000. – № 23. – S. 149.

15. Деякі документи фондів IV.500.1/A та IV.501.1/A опубліковані у збірнику: Польща та Україна у тридцятих – сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб. – Т. 5. – Варшава, К., 2006. – 832 с.

16. Skrzyński T. Udział 3 dywizji piechoty w ostatnim etapie… – S. 152, 159, 160, 163, 165, 166.

17. Skrzyński T. Udział 3 dywizji piechoty w ostatnim etapie… – S. 150; Skrzyński T. Udział 3 dywizji piechoty w walce z ukraińską partyzantką w drugim etapie akcji “Wisła” w świetle akt Centralnego Archiwum Wojskowego / T. Skrzyński // Rocznik Archiwalno-Historyczny Centralnego Archiwum Wojskowego. – 2009. – № 2 (31). – S. 277–299.

18. Див.: Kudła H. Zbiory fotograficzne Centralnego Archiwum Wojskowego / H. Kudła // Biuletyn wojskowej służby archiwalnej. – 1994. – № 17. – S. 119–143; Siwiński J. Wojna polsko-sowiecka 1919–1921 w zbiorach ikonograficznych Centralnego Archiwum Wojskowego / J. Siwińki // Biuletyn wojskowej służby archiwalnej. – 1994. – № 17. – S. 143–168; Kudła H. Wojna polsko-sowiecka na fotografiach Kolekcji Józefa Piłsudskiego / H. Kudła // Biuletyn wojskowej służby archiwalnej. – 1995. – № 18. – S. 37–42.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *