Архіви категорій: Огляд тематичної літератури

“Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

“Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Ложка дьоґтю в діжці меду… 
Відгук щодо колективної праці “Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років / Під заг. ред. В. Лободаєва; Авт. кол.: Д. Архірейський, П. Ісаков, М. Ковальчук, Д. Красносілецький, В. Лободаєв, Б. Малиновський, Ю. Митрофаненко, Д. Михайличенко, В. Резніков. ‒ Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2017. ‒ 400 с.

 

Перший розділ В. Лободаєва вказує на передумови виникнення повстанських загонів українських селян через призму вільнокозацького руху. Автор розвінчує усталені міфи щодо цього (зокрема, це дані зі спогадів Ю. Тютюнника про підтримку Звенигородським кошем Вільного козацтва виступу полуботківців і виїзду на Київ з метою допомоги заколотникам; твердження, що все Вільне козацтво було ідейним; що Вільне козацтво складалося з понад 60 тис. добре озброєних членів, що їх змарнував український уряд тощо). Автор вказує, що насамперед це був селянський, антипоміщицький рух з притаманним йому архаїчністю, локальністю та егалітаризмом (С. 27–28). Також, В. Лободаєв заперечує зв’язок Вільного козацтва 1917–1918 рр. з еміграційними схожими за назвами козацькими товариствами (С. 49). Загалом це чудовий розділ, але якщо в читача є жага до більш розширеного опису, то слід читати монографію автора “Революційна стихія”. Читати далі

Книга про воєнне мистецтво готів. Кілька реплік дилетанта

Жданович О. Зі Скандинавії у Причорномор’я. Військове мистецтво готів на території України. – К., 2017.

Жданович О. Зі Скандинавії у Причорномор’я. Військове мистецтво готів на території України. – Київ: Темпора, 2017. – 96 с. – (Militaria Ucrainica).

У 2008 р. київське видавництво «Темпора» започаткувало видання науково-популярної військово-історичної серії «Militaria Ucrainica». За майже десять років у серії уже вийшло понад два десятки гарно оформлених книг. Це, разом з рядом інших видавничих та інтернетівських проектів, суттєво просунуло справу популяризації знань про військову історію України. У 2017 році серія поповнилась ще кількома виданнями, зокрема, книжкою про воєнне мистецтво готів.

Коли наш сучасник чує слово «гот», то, скоріше за все, згадує оригінальну молодіжну субкультуру, споріднену з рухом панків. Ще хтось згадає спрямовані у небо шпилі готичних соборів, вишукані заломи літер готичного шрифту і «темний» романтизм творів Едгара Алана По та інших представників готичної літератури. Але, напевно, далеко не кожному сьогодні відомо, що усі ці явища західної культури мають дуже мало спільного із готами – народом воїнів, внесок якого в скарбницю європейської і світової культури був унікальним. Коли у 1683 р. командувач переможної об’єднаної армії, король Речі Посполитої Ян ІІІ Собєський врятував Відень від турків, його прославляли як «готського Марса». На готський культурний спадок претендували шведські королі, австрійські цісарі та німецькі нацисти. Ще у наш час на стінах будинків на Канарських островах пишуть «Fuera godos!» («Геть, готи!»), маючи на увазі іспанців… Читати далі

Іван Гоменюк, Провісники Другої світової

Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 352 с.

Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 352 с.

«Провісники Другої світової» – друга книга засновника і редактора історичної фейсбук-сторінки «Пустощі східноєвропейської Кліо», юриста Івана Гоменюка. В даному огляді буде приділено увагу лише моментам, присвяченим військовій історії України, висвітленим у цій книзі.

В розділі, присвяченому німецько-чехословацькому конфлікту за Судетську область, автор описує організацію Варти захисту держави (воєнне формування, яке забезпечувало охорону кордону) в Закарпатті. 30-й батальйон розташовувався в Ужгороді, 31-й у Хусті. Після збільшення чисельності батальйонів ВЗД ужгородський батальйон отримав новий номер 37, а хустський – 38 (с. 30). Читати далі

Євген Пінак, Микола Чмир. Військо Української революції 1917–1921

Пінак Є., Чмир М. «Військо Української революції 1917–1921 років» – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017.

Пінак Є., Чмир М. Військо Української революції 1917–1921 років. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 432 с.

Перш за все необхідно підкреслити, що дана книга є логічним продовженням попереднього військово-історичного доробку її авторів. Микола Чмир в 2006 році захистив кандидатську дисертацію «Символіка збройних сил України 1917–1920 рр.», є членом Українського геральдичного товариства. З квітня 2015 р. – головний редактор журналу Асоціації колекціонерів військової символіки «Колекціон». Указом Президента України від 15 травня 2015 р. № 271 включений до складу Комісії державних нагород та геральдики. Євген Пінак є юристом за освітою, який займається дослідженнями військової історії. Його спільна робота з Пітером Абботом «Українські армії 1914–1955» були видані в Британії в 2004 році в серії «Men-at-Arms». В 2008 році Микола Чмир і Євген Пінак спільно з Сергієм Музичуком видали книгу «Галицька армія 1918–1920». Читати далі

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина». Коли ліс був наш батько. – Київ: «Основи», 2015. – 320 с.

Спогади про війну умовно можна поділити на документальні, які педантично описують кожну військову частину, в якій служив автор спогадів, її бойовий шлях і втрати; на меморіальні, в яких автор акцентує увагу тільки на особі, якій присвячені його спогади і на патріотично-виховні, автори яких багато уваги приділяють драматичним моментам війни, героїчним вчинкам своєї армії і військовим злочинам ворожої. «Жіноча» історія ОУН і УПА на Ярославщині Марії Ровенчук-«Ірини» (прізвище після одруження – Лабунька), яка була написана в 1980-х роках в еміграції і на початку 1990-х років в Україні, відрізняється від більшості спогадів емоційністю, психологізмом і побутовістю. Читати далі