Друга світова війна

Ніжин 1941–1943. Рух опору. Ч 2. Продовження

Автор

Георгій Топільський

Частина 2. Партизани.  Продовження.    

Агітплакат 1943 рік.
Агітплакат 1943 рік.
Взято з сайту http://back-in-ussr.com/2013/11/plakaty-o-partizanah-1941-1945.html

Початок дивись тут.

1943 рік.

1 січня 1943 відбулося об’єднання розрізнених загонів партизанів. За посередництвом Я.Овдієнка відбулася зустріч Івана Бовкуна з Михайлом Стратілатом і Миколою Симоненком. Після підписання протоколу, за голосуванням 40 партизанів, було утворено партизанський загін «За Батьківщину». Командиром став Іван Бовкун/ начальником штабу – Михайло Стратілат, комісар загону – М.Гонта.  Командирами рот призначено О.Шевирьова, М.Симоненка та М.Дешка.

             Стратілат: Я абсолютно не претендував ні на які командирські посади, я тільки виходив з точки зору користі для загальної справи …. Я пішов до Бовкун і сказав: «Давай працювати разом». У нього було 79 осіб, а у мене – 60. З тих часів було, звичайно, багато різних тлумачень, міркувань, поглядів на партійну роботу і тощо, але для того, щоб зберегти цілісність загону і не переривати роботу, довелося терпіти і не допускати конфліктів.

Читати далі

Ніжин 1941–1943. Рух опору. Ч 2.

Автор

Георгій Топільський

Частина 2. Партизани

 Частину 1 «Підпілля» дивись тут.

 1941 рік. 

       Агітаційна листівка.

Розпорядження А.Гітлера. 13 травня 1941.

            Партизани повинні нещадно знищуватися військами в бою або при переслідуванні.

 Вказівки штабу Верховного командування вермахту (Oberkommando des Heeres).

25 липня 1941.

            Всяка підтримка або допомога з боку цивільного населення партизанам … точно так само карається, як партизанщина.

У серпні 1941 року, коли вермахт вже підходив до Чернігівщині, перший секретар чернігівського обкому партії Олексій Федорович Федоров викликав в обком першого секретаря ніжинського міськкому партії Герасименка і призначив його командиром Ніжинського районного партизанського загону.

Читати далі

Ніжин 1941–1943. Рух опору.

Автор

Віктор Ємельянов, Георгій Топільський

Частина 1. Підпілля.

рух опору Ніжин
Пам’ятник Якову Батюку в Ніжині.

Як відомо, Червона Армія планувала вести наступальну війну на чужий території.  Про плани відступу,  боротьби на своїй землі,  тим більше партизанство, до початку війни не йшлося.

Між тим, успішний рух опору населення на окупованій території проти окупаційної армії відомий ще з часів наполеонівських війн.  Наполеон тричі вводив свою армію в Іспанію (1807–1810) і кожен раз вона залишала країну втративши всі сили в дрібних сутичках з невловимими групами партизанів.

Широко відомий результат партизанської війни проти наполеонівської армії в Росії в 1812 році.  Досвід цієї війни був узагальнений в книзі відомого гусара Деніса Давидова “Опыт теории партизанского действия”, яка була надрукована в 1821 році.

Читати далі

Ніжин 1941–1943. Окупація. Частина 3. 1943 рік.

Автор

Георгій Топільський, Володимир Шевченко

Німці в Ніжині
Німці в Ніжині

Початок – ч. 1, ч. 2.

Зима 1942 – 1943 років була не легша ніж попередня.

Микола Берковець:

Дуже важко було жити. Дуже. Ми жили – абсолютно нічого не було. Сірники, цукор, сіль, їсти, – нічого. Головне, палива не було. Топити ж нічим було. На пічці сиділи всі. Завдання для нас дітей – все з городу заховати – бадилля з картоплі, соняшники все потрібно було сховати, щоб потім було що не будь в пічку покласти. Цього явно не вистачало. Стопили свій паркан, потім мати каже – лізь на сарай, зніми щось, якусь дошку, я ліз – пиляв, рубав. Це щоб картопельки зварити.

Читати далі

Ніжин 1941–1943. Окупація. Частина 2. 1942 рік.

Автор

Георгій Топільський, Володимир Шевченко

Церква Благовіщенського монастиря. Фото початку ХХ століття з фондів Ніжинського музею.

Початок: ч. 1

Зима на зламі 1941–42 року випала дуже морозною і сніжною.  Ніжин і комунікації в околі перебували в зоні відповідальності 102-ї угорської бригади генерал-майора Кароя Богані (Bogányi Károly).

Читати далі