Козак та ройовий (командир відділення) Української повстанчої армії, УПА-Північ. Волинь, 1943 р.

Автор

Реконструкція Дмитра Набитовича та Владислава Куценка

UIAУкраїнська Повстанська Армія (УПА) постала на Поліссі й Волині з осені 1942 р. передусім для оборони населення перед німецьким терором, але також для оборони перед радянськими партизанами, які взимку 1942–1943 рр. наступали з білоруських лісів, грабували населення та своїми акціями провокували ще сильніші німецькі репресії. Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії. У її створенні брали участь старшини попередніх українських військових формацій, до лав УПА вступали люди різних політичних переконань – такі як члени ОУН А. Мельника та безпартійні.

Читати далі

Козак Чоти пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії ДА УНР, 1919 р.

Автор

URLРеконструкція Андрія Мацьківа.

В Дієвій Армії УНР зразка 1919 р. використовували форму та спорядження, успадковані головним чином з російської імператорської армії. Основними видами головних уборів козаків та старшин були англійського типу кашкети, на яких носилися металеві кокарди з тризубом посередині, а взимку – папахи колишньої російської армії. Поруч із одностроями РІА в 1919 р. у війську УНР були введені френчі англійського зразка та бриджі. Систему розрізнення за посадами неодноразово змінювали: спочатку рангові відзнаки розміщувалися на комірі, з квітня 1919 р. – на рукавах, проте через брак необхідних для їх виготовлення матеріалів далеко не всі вояки їх носили.

Читати далі

Спогади Віктора Воробця про бойовий похід на Закарпаття у 1919 році

Автор

рубрика документиСпогади Віктора Воробця про бойовий похід на Закарпаття у 1919 році

Фрагмент спогадів, що друкуються нижче, люб’язно наданий до публікації їх власником, Михайлом Воробцем, та Іваном Зварчуком, який набирав текст з рукопису. Спогади записані колишнім обер-лейтенантом австро-угорського ландверу, поручником Галицької армії Вікторем Воробцем, який очолював військовий загін, надісланий для підтримки українського національного руху в Закарпатті у 1919 р.

Читати далі

Походи й битви гетьмана литовського князя Костянтина Острозького

Автор

Андрій Галушка

Князь Костянтин Іванович Острозький походив зі старовинного маґнатського роду, що вів свій початок (за найбільш достовірною з кількох теорій) із давньої династії князів турівських і пінських. Якщо вірна ця гіпотеза, то князь Костянтин був нащадком полоцького князя Всеслава Брячиславича, що недовго побував навіть на київському великокняжому столі. Один із предків князя, Данило, водив галицьке військо на поляків в останні роки існування незалежної Галицької Русі, і першим із роду став володіти Острогом на Волині. Його син Федір отримав привілей на Острог від великого князя Ягайла, і у громадянській війні у Великому Князівстві у 1430-ті роки підтримував руську партію Свидригайла. Його онук Іван одружився на княжні із роду Глинських, і в цьому шлюбі десь між 1460 і 1463 рр. народився князь Костянтин.

Читати далі