Архіви категорій: Художні реконструкції

Унтер-офіцер кулеметник 1-го загону бронеавтомобілів 3-го Польського корпусу. Травень 1918 р.

Однострій встановлено наказом від 18 травня 1918 р. Кашкет захисного кольору з чорними околишем та випушкою по тулії. Мундир синій; комір чорний оксамитовий, зі знаком підрозділу – срібним візерунком бронемашини. Штани чорні з оксамитовими чорними лампасами і амарантовою стрічкою між ними. На лівому рукаві потрійний малиновий шеврон – відзнака звання старшого підофіцера та жовта емблема бронеавтомобільних частин. Озброєння – револьвер системи Наґана.

 

© Артем Папакін 2008

 

Македонський воїн. Північне Причорномор’я, 330-ті рр. до Р.Х.

У 331–330 рр. до Р.Х., під час походу армії Олександра Македонського до Азії, намісник царя у Фракії Зопіріон направив свої війська у скіфські степи. Дійшовши до Ольвії, македонська армія обложила місто, однак на допомогу ольвіополітам прийшли скіфи. Вони розбили македонян у битві, і Зопіріон повернув назад у Фракію, однак при переправі через Дунай македонське військо разом з самим Зопіріоном було знищене гетами. Читати далі

Піший воїн. Боспор. І ст. до Р. Х. – І ст. від Р. Х.

Вигляд відтворено за теракотовими фігурками з Боспору. На голові воїна – гостроверхий башлик зі світлої шкіри. Воїн одягнений у широкий рукавний хітон з нефарбованої вовни, широкі сині штани, заправлені у м’які шкіряні чобітки. Верхній одяг представлений вовняним синім плащем – гіматієм. Він прямокутної форми, застібнутий на правому плечі фібулою; один кут полотна воїн тримає у лівій руці, інші звисають за спиною. З захисного озброєння – лише овальний щит, вигнутий у вертикальній площині. Такі щити були в даний період на озброєнні як Риму, так і багатьох його супротивників і союзників. Щит збирався з кількох рядів вертикальних і горизонтальних тонких дощечок, обтягувався шкірою та/або лляним полотном, а край його обшивався сиром’ятною шкірою. Умбон щита – дерев’яний, металевого посилення не має. Ручка на таких щитах розміщувалася горизонтально, а щит тримався на витягнутій руці.

© Артем Папакін 2012

 

Боспорський піхотинець. ІІ ст.

За повідомленням Тацита, боспорська армія була озброєна за римським зразком. Існуючі зображення та археологічні знахідки підтверджують ці слова: воїн тримає усічений овальний щит, подібний до римського щита scutum початку ІІ ст. (за рельєфом на надгробку Діонісія і Аристида з Пантикапею, ІІ ст., умбон – знахідка з Пантикапею, кінець І–ІІ ст.), а також римський меч gladius, ймовірно, успадкований трофей римсько-боспорської війни, який носиться у піхвах на місцевий манер (за знахідкою у цитаделі городища Артезіан, середина І ст., спосіб носіння меча – за фресками Стасовського склепу ІІ ст.). Одяг – вузький рукавний хітон червоного кольору з розрізами по боках та зелені штани – відтворено за пантикапейськими фресками ІІ ст.

© Артем Папакін 2011

Підполковник артилерії 2-го Польського корпусу. Березень 1918 р.

Цей офіцер, який у складі Польського допоміжного корпусу австро-угорської армії (колишньої ІІ-ї Бригади Легіонів) перейшов фронт 15 лютого 1918 р. та приєднався до 2-го Польського корпусу, одягнений у однострій однієї з артилерійських частин цього з’єднання: російську папаху з польським артилерійським орлом-кокардою, російську шинель з польськими відзнаками (малиновими кантами на рукавах, чорними з малиновими випушками артилерійськими петлицями, нашивкою підполковника на лівому рукаві), російські чоботи та офіцерську шкіряну амуніцію. Одночасно офіцер зберіг австрійський польовий бінокль зр. 1908 р. та особисту зброю: шаблю зр. 1861 р. з офіцерським золотим темляком та револьвер сист. Раста-Ґассера зр. 1898 р., якими користувалися польські добровольці з іншого боку фронту.

© Артем Папакін 2009