Козацькі порохівниці та натруски

Реконструкція Дмитра Каднічанського «Сіроманця» та Тараса Тимчака «Манюти», м. Львів

козацькі порохівниці

Рис. 1. Зліва – Порохівниця «ріг достатку», Рівненський краєзнавчий музей. Справа – порохівниці та натруски, знайдені під час розкопок у Пляшевій: 4, 7 – деталі порохівниці, 6, 10, 11 – порохівниці, 8, 9 – натруски [2]

З огляду на спосіб заряджання вогнепальної зброї у XVII ст. порох козаки носили у порохівницях та натрусках. Гранульований порох для ладування зброї козаки носили у поро­хівницях, а дрібно розтертий для підсипки на полицю — у натрусках.

Вичерпну інформацію про козацькі порохівниці та натруски середини XVII ст. маємо завдяки розкопкам поля Берестецької битви, які проводилися під керівництвом І. К. Свєшнікова. Під час розкопок козацької переправи знайдено кілька дерев’яних обшитих шкірою порохівниць; на жаль, більшість з них була вже у дуже поганому стані. Як стверджує Ігор Кирилович, типова козацька порохівниця за своєю формою відрізняється від західноєвропейських трикутних порохівниць, що були на озброєнні польсько-шляхетської армії. Порохівниці з розкопок під Берестечком мають форму рогу достатку з широким гирлом і загнутим вверх вузьким кінцем (хвостом), інколи закінченим округлою, орнаментованою нарізами галочкою (рис. 1). Вони виготовлені з двох обшитих шкірою опукло-вгнутих половинок: загнутий вверх хвіст порохівниці зроблений з суцільного куска дерева. Гирло прикрите округлою кришкою з двома прорізами для лієчки та закрутки. Дерев’яна або кістяна лієчка має форму розширеного у нижній частині циліндра: вона прикривається кулястою затичкою на стрижні, що заходить у циліндр. За­крутка з дерева або кістки у вигляді фігурної лощинки на стрижні, інколи стилізованої людської голівки або фігурної лопаточки в її основі (рис. 1), завдяки чому можна припинити доступ пороху у лієчку після її заповнення. Таким чином, лієчка, очевидно, служила міркою пороху на один ладунок. Гирло порохівниці звичайно додатково оточене смужкою шкіри (інколи із зубчиками на нижньому краї), прикріп­леної  до стінок  порохівниці  оздобними   залізними   або кістяними цвяшками. Подібні козацькі порохів­ниці знаходились у збірці відомого колекціонера козацьких старожитностей О. М. Поля. Можна також додати, що порохівниці цього типу були на озброєнні турецької армії ще в останній чверті XVII ст.: на картині худ. М. Альтамонте «Битва під Віднем», намальованій у 1692 р., турок на передньому плані має на поясі порохівницю, аналогічну берестецьким знахідкам. Подібні турецькі порохівниці зберігаються у польських музеях як здобич короля Яна III Собєського, взята у битві під Віднем 1683 р. [1].

Реконструкція

реконструкція порохівниці

Рис. 2. Дерев’яна основа порохівниці (майстер Костянтин Шреєр) та реконструкція козацької порохівниці «ріг достатку» (Тарас Тимчак «Манюта»)

За основу для реконструкції взято одну з музейних порохівниць «ріг достатку» (рис. 1: 6). Дерев’яна основа виготовлена Костянтином Шреєром (м. Кам’янець-Подільський). Далі порохівниця обтягувалася (Тарасом Тимчаком) сиром’ятною, дубленою у квасі з корою дуба, шкірою. При обтягуванні використовувався риб’ячий клей. До порохівниці прикріплена шкіряна перев’язь для носіння через плече.

До іншого типу належать конічні порохівниці, видовбані з суцільного куска дуба; їх на переправі знайдено кілька, але лише одна з них збережена в цілості разом з ременем і пряжкою до підвішування її на поясі (рис. 3). Кришка такої порохівниці суцільна, а лієчка знаходиться у бічній стінці під закруткою, прикріпленою до вертикаль­ної планки, що зупиняла доступ пороху до лієчки. Поверхня вкрита шкірою, верхня частина і виступ бічної стінки з лієчкою орнаменто­вані смужками шкіри, прикріпленими оздобними залізними цвяшками з широкими голівками [3].

Реконструкція

порохівниці з музею

Рис. 3. Конічна порохівниця, знайдена під час розкопок у Пляшевій. Музей «Козацькі могили» [4]

За основу для реконструкції взято конічну порохівницю з музею у Пляшевій. Дерев’яна основа виготовлена Костянтином Шреєром (м. Кам’янець-Подільський). Далі порохівниця обтягувалася (Дмитром Каднічанським) сиром’ятною, дубленою у квасі з корою дуба, шкірою. При обтягуванні використовувався риб’ячий клей. До порохівниці прикріплений шкіряний пасок з латунною пряжкою для носіння на поясі.

порохівниці реконструкція

Рис. 4. Реконструкція конічної порохівниці. 1 – дерев’яна основа порохівниці (майстер Костянтин Шреєр), 2–4 – реконструкція козацької порохівниці середини XVII ст.
(Дмитро Каднічанський «Сіроманець»)

Дрібно розтертий порох для підсипки на полицю вогнепальної зброї козаки носили у дерев’яних і кістяних натрусках. Вони різного типу, форми і розмірів. Латунна натруска, виявлена в одній із козацьких сумок у 1974 р., є фрагментом нижньої частини свічника, в яку вставлено дерев’яне дно і зроблено дерев’яну затичку (рис. 5). Дві інші дерев’яні натруски виточені на токарному станку у формі мініатюрних посудинок з чітко виділеним дном і кулястим корпусом. Їх гирла затикаються циліндричними пробками з дашковидним верхом (рис. 5). Серед матеріалів з розкопок найбільш розповсюдженим типом натрусок є кістяні та дерев’яні предмети у вигляді стилізованих коників, що мають трапецієвидний корпус, піднятий скісно вверх хвіст та голівку на стрижні, яким затикається отвір для пороху в основі кінської шиї. Овальне дно, що заходить пазом у низ натруски, прикриває її знизу. У верхній частині фігурки коня та в його голівці розташовані один або кілька отворів для підвішування натруски до пояса (рис. 5: 1, 2, 5, 7, 8). Дерев’яні екземпляри неорнаментовані (рис. 5: 2, 7, 8), кістяні, озлоблені декоративними кістяними цвяшками, густо вкриті очковим орнаментом (коло з крапкою в центрі), розташованим безсистемно (рис. 5: 1) або смужками, хрестиками, трикветами і зображеннями солярного знака (рис. 5: 5). Останній з вказаних екземплярів має позначену скісними нарізками кінську гриву і за стилем виготовлення та орнаментом нагадує гуцульські вироби [5].

Реконструкція

порохівниці "Козацькі могили"

Рис. 5. Дерев’яна та кістяна натруски, знайдені під час розкопок у Пляшевій. Музей «Козацькі могили» [6, 7]

Для реконструкції взято за зразок натруски у вигляді стилізованого коника, знайдені під час розкопок на місці Берестецької битви. Виготовлені з дерева Костянтином Шреєром) (м. Кам’янець-Подільський).

реконструкція козацьких порохівниць

Рис. 6. Реконструкції натрусок (майстер Костянтин Шреєр; Сіроманець, Манюта)

Способи носіння та використання

Порохівниці і натруски переважно носили підвішеними на поясі, рідше – на плечовому перев’язі [8].

Процес заряджання виглядав таким чином: 1) козак зводив курок на запобіжник; на відкриту полицю замка сипав порох з натруски, закривав полицю; 2) з порохівниці насипав порох в ствол, опускав туди кулю та пиж; 3) виймав шомпол й прибивав ним заряд в стволі; 4) убираючи шомпол в ложе, ставив курок на бойовий звід, прикладався і смикав за спусковий гачок.

porox_07-1

Рис. 7. Спосіб носіння порохівниці та заряджання зброї.

 

Джерела:

  1. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. – Львів: Cлово, 2008. – 352 с. – С. 290, 291.
  2. Свєшніков І. К. Битва … – С. 293.
  3. Свєшніков І. К. Битва … – С. 291.
  4. Свєшніков І. К. Битва … – С. 288.
  5. Свєшніков І. К. Битва … – С. 291, 292.
  6. Свєшніков І. К. Битва … – С. 288.
  7. Свєшніков І. К. Битва … – С. 293.
  8. Славутич Є. Порохівниці – складова воєнного спорядження Українських військ XVII – XVIII ст..: спроба класифікації // Історико-географічні дослідження в Україні. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2005. – № 8. – С. 100-128.

 

*  Реконструкції виконані учасниками військо-історичного клубу «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку».

** У реконструкції використані макети зброї, позбавлені здатності травмувати людину.

3 коментарі до “Козацькі порохівниці та натруски

  1. Aleksander

    Witam!
    Jestem rekonstruktorem z Polski i chcę uszyć wierzch tej zimy dla mnie chłopa kozackiego. I proszę Was o pomoc – może znacie kogoś kto uszył coś powyższego i może mi podarować ikonografie (obrazy, skulptury), wykroje i zdjęcia już uszytego stroju ciepłego (ale bez futer!), a mianowicie:
    1. Opończa / burka / płaszcz (?лист бурка пальто?) albo
    2. Siermięga/swyta (?Свита / сермяга?)
    Strój chciałbym uszyć jako trzecią (III) warstwę to znaczy na koszulę i chłopski żupan.
    Dzięki i pozdrawiam! I can write in english, but i don’t understand or read ukrainian or russian. Greetings!

    1. A_P Автор публікації

      Дізнавався у авторів реконструкції – на жаль, майстер зараз не в змозі виконати замовлення на ці речі, він в АТО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *