Піший воїн. Боспор. І ст. до Р. Х. – І ст. від Р. Х.

Вигляд відтворено за теракотовими фігурками з Боспору. На голові воїна – гостроверхий башлик зі світлої шкіри. Воїн одягнений у широкий рукавний хітон з нефарбованої вовни, широкі сині штани, заправлені у м’які шкіряні чобітки. Верхній одяг представлений вовняним синім плащем – гіматієм. Він прямокутної форми, застібнутий на правому плечі фібулою; один кут полотна воїн тримає у … Читати далі

Боспорський піхотинець. ІІ ст.

За повідомленням Тацита, боспорська армія була озброєна за римським зразком. Існуючі зображення та археологічні знахідки підтверджують ці слова: воїн тримає усічений овальний щит, подібний до римського щита scutum початку ІІ ст. (за рельєфом на надгробку Діонісія і Аристида з Пантикапею, ІІ ст., умбон – знахідка з Пантикапею, кінець І–ІІ ст.), а також римський меч gladius, ймовірно, успадкований … Читати далі

Римський легіонер. Таврика, середина І ст. від Р.Х.

Цей воїн майже не відрізняється від легіонерів, що несли службу в даний період від Британії до Близького Сходу. Легіонер носить шолом типу coolus (реконструйовано за знахідкою навушника у Гурзуфському Сідлі, Крим), обладунок lorica hamata (кольчуга, посилена наплічниками; знахідки кольчужного плетіння наявні у багатьох римських пам’ятках Криму) та щит scutum (овальна форма щита передувала квадратному scutum’y, … Читати далі

Банников А. В. Римская армия в IV столетии (от Константина до Феодосия)

Банников А. В. Римская армия в IV столетии (от Константина до Феодосия)  / А. В. Банников. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ; Нестор-История, 2011. – 264 с., ил. – (Historia Militaris).

Книжку присвячено військовій силі Риму – наймогутнішої світової держави – у дуже цікавий період історії, останнє століття її домінування у відносинах з сусідами. В монографії узагальнено погляди автора – викладача історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, відомі за його попередніми статтями [1, 2, 3, 4]. У Главі I розглядається контроверсійне питання організації римської армії IV ст. Глава II присвячена озброєнню, військовому одягу, інструментам та прапорам римської армії. Наступна глава розглядає питання організації та озброєння важкої кінноти, артилерії та флоту. Глава IV розповідає про чисельність, структурні підрозділи та командування армії римських імператорів IV ст. В останній, V Главі подається інформація про головних ворогів імперії в цей час, хід проведення військових кампаній, тактику війська та показові для римської армії битви – Аргенторатську 357 р. і Адріанопольську 378 р. Важливим доповненням монографії є тести головних документів мілітарної історії IV ст., наведені у додатку. 

Читати далі

Казакевич Г. Відгомін карниксів: Військові традиції давніх кельтів на землях України, IV–I ст. до н.е.

Казакевич Г. Відгомін карниксів: Військові традиції давніх кельтів на землях України, IV–I ст. до н.е. – К.: Темпора, 2008. – 112 с. – (Militaria Ucrainica).

Назвичайно цікавій сторінці військової історії України – перебуванню на наших теренах кельтів – присвячено книжку Г. Казакевича. Військово-історичні аспекти цієї проблеми у науково-популярному форматі були підняти лише раз, і лише частково – у книжці Ю. Віноградова про Боспорське царство [2].

Книжка Г. Казакевича вийшла в серії “Militaria Ucrainica” – першій в Україні серії науково-популярних книжок, присвячених військовій історії. Слід відзначити той позитивний момент, що “Відгомін карниксів” – єдина досі книжка серії, оснащена повноцінними посиланнями. Як це не парадоксально, посилання гармонійно вписуються в науково-популярний формат, не заважаючи сприйняттю тексту (посилання розміщені на полях) і водночас надаючи йому наукового звучання. Впадає у вічі ретельність, з якою автор підійшов до написання книги. І це не дивно, зважаючи на те, що історія давніх кельтів є основною темою наукових зацікавлень Г. Казакевича, який на сьогодні видав дві монографії відповідної тематики [3, 4]. 

Читати далі