Архіви категорій: Фотореконструкція

Козацькі шаблі XVII століття

Упорядник: Дмитро Каднічанський (Сіроманець)

1 - шабля угорсько-польська, тип І; 2, 3 - шабля угорсько-польська тип II; 4 - шабля угорсько-польська, тип II з напівзакритим ефесом; 4 - шабля угорсько-польська, тип III; 5 - ефес угорсько-польської шаблі, тип ІІ з напівзакритим ефесом

1 – шабля угорсько-польська, тип І; 2 – шабля угорсько-польська тип II; 3 – шабля угорсько-польська, тип II з напівзакритим ефесом; 4 – шабля угорсько-польська, тип III; 5 – ефес угорсько-польської шаблі, тип ІІ з напівзакритим ефесом

Шабля здавна вважалася символом козацтва, оскільки козаки завжди з пошаною ставилися до цього виду зброї, називаючи її «сестрицею» чи «жіночкою». А як же ж  виглядала козацька шабля? Цьому виду озброєння присвячено чимало праць відомих дослідників, зокрема, роботи Д.І. Яворницького, М.С. Грушевського, І.П. Крип’якевича, Д.В. Тоїчкіна, В. Заблоцького, В. Кваснєвича, Е.Г. Аствацатурян та ін.

Перш ніж перейти до огляду шабель, якими користувалися козаки, необхідно зрозуміти термін «козацька шабля». Цей термін можна розуміти двояко. З одного боку козацькими можна називати всі типи шабель, якими користувалися козаки, не залежно від місця їх виготовлення. З іншого, до козацьких (українських) шабель можна зараховувати зразки, виготовлені лише українськими майстрами. У XVII ст. шаблі виготовлялися по-різному, як правило, майстри закупляли готові клинки, на які монтували власноруч зроблені ефеси, часом закупляли за кордоном усі частини шаблі і вже монтували її на місці. Частими були випадки повного виготовлення шаблі місцевими майстрами. Читати далі

Гренадер Йончопінзького полку армії Карла ХІІ. Початок XVIII ст.

Grenader_smallРеконструкція Богдана Неваха

Під час Великої Північної війни в Україні побувало шведське військо Карла ХІІ. Йончопінзький полк взяв активну участь у поході 1708–1709 рр. та битві під Полтавою. Піхотні полки того часу складалися з мушкетерів, гренадерів та пікінерів. Гренадери мали на озброєнні мушкети, шпаги та гранати – скляні, чавунні або залізні снаряди у формі шару, начиненого пороховою сумішшю, із запальною трубкою. Гранати метали вручну, що вимагало фізичної сили та спритності. Через це у гренадери брали виключно добре розвинутих фізично чоловіків високого зросту. Крім гранат, однією з головних відмінностей гренадерів від інших піхотинців були високі шапки, що на відміну від тривухого капелюха мушкетерів не заважав кидати гранати. Читати далі

Козацькі сокири, чекани та келепи

Берестечко

Рис. 1. Сокири з музею у Пляшевій

Реконструкція Дмитра Каднічанського (Сіроманця) та Тараса Тимчака (Манюти)

Важливими елементами озброєння козацтва XVII ст. були сокири, чекани та келепи. Вагомим історичним джерелом для реконструкції цих предметів є музейні збірки Рівного та Пляшевої, де зберігаються артефакти, знайдені Ігорем Кириловичем Свєшніковим під час розкопок поля Берестецької битви. Саме ці експонати стали основою для реконструкції козаками ВІК «Печерська сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку війська гетьмана Богдана Хмельницького». Читати далі

Мушкетер Йончопінзького полку армії Карла ХІІ. Початок XVIII ст.

Реконструкція Олексія Симоненка

musketeer_01_small18 серпня 1700 р. з оголошення Росією війни Швеції розпочалася Велика Північна війна, що тривала до 1721 року. Під час бойових дій шведська армія неодноразово входила на українські землі. Бойове ядро шведського війська становила піхота; кожен піхотний полк поділявся на мушкетерів, гренадерів та пікінерів. Мушкетери – вояки, озброєні великокаліберними рушницями та шпагами – становили левову долю шведських піхотних частин. Йончопінзький полк існував у складі шведської армії з XVI ст. Під час Північної війни він взяв участь у Голштинській кампанії та поході на Росію 1708–1709 рр. На час Полтавської битви 1709 р. полк через значні втрати зменшився до одного батальйону. Разом з підрозділами Нерке-Вермландського, Далекарлійського та Вестерботенського полків він невдало штурмував редут № 8. Командир полку полковник Георг фон Бухвальд загинув у цій битві. Читати далі

Козацькі ножі, виделки та ложки

ножі Берестечко

Рис. 1. Козацькі ножі з музею у Пляшевій

Дмитро Сіроманець (Каднічанський)

Неодмінним атрибутом кожного козака був ніж. Ним користувалися у побуті, корисним він був і у якості зброї. Не обходився побут козака і без таких важливих предметів як ложка та виделка. Найбільшу кількість ножів, виделок та ложок, якими користувалися козаки у  XVII ст., знайдено під час  розкопок поля Берестецької битви. Більшість цих артефактів, знайдених  Ігорем Кириловичем Свєшніковим, є у музейних збірках Рівного та Пляшевої, а також Львова, Запоріжжя, Батурина та ін. Саме ці експонати стали основою для реконструкції козаками ВІК «Печерська сотня Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку війська гетьмана Богдана Хмельницького». Читати далі