Боспорський піхотинець. ІІ ст.

За повідомленням Тацита, боспорська армія була озброєна за римським зразком. Існуючі зображення та археологічні знахідки підтверджують ці слова: воїн тримає усічений овальний щит, подібний до римського щита scutum початку ІІ ст. (за рельєфом на надгробку Діонісія і Аристида з Пантикапею, ІІ ст., умбон – знахідка з Пантикапею, кінець І–ІІ ст.), а також римський меч gladius, ймовірно, успадкований … Читати далі

Підполковник артилерії 2-го Польського корпусу. Березень 1918 р.

Цей офіцер, який у складі Польського допоміжного корпусу австро-угорської армії (колишньої ІІ-ї Бригади Легіонів) перейшов фронт 15 лютого 1918 р. та приєднався до 2-го Польського корпусу, одягнений у однострій однієї з артилерійських частин цього з’єднання: російську папаху з польським артилерійським орлом-кокардою, російську шинель з польськими відзнаками (малиновими кантами на рукавах, чорними з малиновими випушками артилерійськими петлицями, нашивкою … Читати далі

Римський легіонер. Таврика, середина І ст. від Р.Х.

Цей воїн майже не відрізняється від легіонерів, що несли службу в даний період від Британії до Близького Сходу. Легіонер носить шолом типу coolus (реконструйовано за знахідкою навушника у Гурзуфському Сідлі, Крим), обладунок lorica hamata (кольчуга, посилена наплічниками; знахідки кольчужного плетіння наявні у багатьох римських пам’ятках Криму) та щит scutum (овальна форма щита передувала квадратному scutum’y, … Читати далі

Військовик українізованої частини Одеського військового округу. Грудень 1917 – січень 1918 рр.

Чимало російських частин Одеського округу було українізовано, наприклад, 8-й запасний кавалерійський полк (козацький полк “Вільної України”), 12-й уланський Білгородський полк (7-й кінно-козачий Гетьмана Богдана Хмельницького полк) та ін. Оскільки особливих українських одностроїв ще не було затверджено офіційно, цей колишній солдат російської армії одягнений у російську піхотну уніформу. Для вирізнення з-поміж інших військовиків служить стрічка під … Читати далі

Грецький гопліт з Північного Причорномор’я. VI ст. до Р.Х.

У VI–V ст. озброєння грецьких воїнів у Причорномор’ї мало відрізнялося від озброєння балканських еллінів, але тут вже простежуються місцеві впливи. Хоча шолом (за статуеткою з Керчі; гребінь гіпотетичний) і поножі є типовими для класичної епохи, замість бронзової цільнометалевої кіраси воїн одягнений у лускатий панцир скіфського покрою (за зображенням з о. Березань і знахідками лусок VI ст. … Читати далі