Герої УНР

Руккас обкладинкаРуккас А.О. «Разом з польським військом: Армія Украïнськоï Народноï Республіки 1920 р. (структура, організація, чисельність, униформа) / Руккас А.О. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2013. – 480 с.

В Україні видана книжка, присвячена історії створення і діяльності армії Української Народної Республіки в 1920 році.

У часи СРСР історія національних частин, що билися проти радянської влади у період польсько-більшовицької війни, практично не вивчалася. Так, з’являлися праці про “буржуазних націоналістів” та антикомуністичні змови, але інформація, викладена у них, була далекою від реальності та рясніла ідеологічними штампами.

Після розвалу СРСР історики у колишніх радянських республіках отримали можливість об’єктивно досліджувати події минулого своїх держав. У контексті історії Білорусі і України велике значення має розгляд подій, пов’язаних з боротьбою народів наших країн за незалежність після падіння імперії Романових у 1917 році.

У цей час і на білоруських, і на українських землях здійснювалися спроби створення своєї державності. При цьому найважливішу роль у цьому процесі грали національні збройні сили.

В Україні це була армія УНР, історію якої в Росії і Білорусі знають лише спеціалісти-історики. У 2000 році в Москві у військово-історичній серії “Солдат” був виданий альбом «Гражданская война в России 1917–1922. Национальные армии», автори (А. Дерябін та Р. Паласіос-Фернандес) якого приділили увагу історії українських збройних формувань у зазначений період. Однак інформації, що міститься у цій книжці, було мало, і основна увага приділялася опису уніформи українських частин.

У свою чергу, видана у 2013 році монографія Андрія Руккаса “Разом з польським військом: Армія Украïнськоï Народноï Республіки 1920 р.” на основі значної кількості архівних документів розповідає про історію формування, структуру, діяльність українських збройних частин під час польсько-більшовицької війни.

У вступі автор пише: “українське військо було централізованою та організованою силою, з власними органами управління, бойовими частинами, службами забезпечення та постачання. […] Велика заслуга в цьому наших союзників – поляків, спільно з якими українські вояки рушили на визволення власної землі з-під більшовицької влади”. Як визнає історик, його монографія – це “суха” й лаконічна робота наукового характеру, максимально насичена фактологічним матеріалом, побудована переважно на архівних матеріалах.

У книжці детально описується структура збройних сил УНР. У той час у складі українських збройних формувань, крім звичних кавалерії, піхоти, козачих формувань і тилових служб був навіть військово-морських флот.

Руккас. Зразок сторынкиТак, у травні 1920 року в Києві розглядалася можливість відновлення діяльності Дніпровської річкової флотилії на базі захоплених у більшовиків плавзасобів. Проте, наступ “червоних” перешкодив реалізації цього плану. Крім того, створювалися підрозділи морської піхоти. У структурі Верховного головнокомандування існувала Військово-морська управа, яка відповідала за створення ВМФ незалежної України. Помічником керівника управи був капітан 1-го рангу М. Злобін, його заступником – генерал-хорунжий В. Савченко-Більський, ад’ютантом – лейтенант С. Шрамченко і капітан 2-го рангу Д. Леванда. Автор детально описує не лише структуру цієї управи, але і зупиняється на аспектах її діяльності.

Крім цього, Андрій Руккас описує створення військово-повітряних сил Української Народної Республіки. Безумовно, найважливішу роль у створенні цих сил зіграли поляки, але при цьому українські льотні частини підпорядковувалися своєму командуванню. У період з 14 жовтня по 20 листопада 1920 року українські авіатори здійснили 18 бойових вильотів (головним чином бомбардування та розвідка). 22 лютого 1921 року в Бидгощі українці офіційно передали полякам всі свої літаки та інше авіаційне майно.

Особливий інтерес викликають розділи монографії, присвячені історії створення та діяльності польової жандармерії та українського Окремого корпусу кордонної охорони.

Крім опису процесу формування українських військових частин у 1920 році, автор приділяє велику увагу і політичним процесам того часу. Зокрема, історик детально описує підготовку і підписання польсько-української угоди у Варшаві в 1920 році.

Аналізуючи бойові дії польсько-більшовицької війни 1920 року, Андрій Руккас зупиняється і на цікавому факті, пов’язаному з діяльністю Армії С. Булак-Балаховича. У складі білоруського військового формування діяла так звана “Селянська бригада”, в якій воювали етнічні українці.

Слідом за багатьма польськими і російськими істориками автор монографії називає Станіслава Булак-Балаховича російським воєначальником. Суперечки про національну належність генерала у середовищі істориків не стихають по сьогодні, однак факти свідчать про те, що ця людина зробила вагомий внесок у боротьбу білорусів за свою незалежність і стояла біля витоків білоруських військових формувань на початку ХХ століття.

Монографія українського історика багато ілюстрована. Крім унікальних архівних фотографій, увазі читача представлені малюнки і фотографії уніформи Армії УНР. Можна з упевненістю стверджувати, що це масштабне історичне дослідження викличе інтерес не лише у істориків, але і у всіх, кому не байдужа військова історія східноєвропейського регіону.

Ігор Мельников

Оригінал розміщено на сайті istpravda.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *