Цитата:
Є_С коментує:
19.09.2012 о 21:27
Пане Тарасе, ну який там «кіт», з яким таким «хвостом»?! Тут жодних приводів обурюватися. Дослідження «Пламеницьких со товариші», про які Ви кажете, дають всі підстави датувати найраніше муровані елементи Замкового мосту давньоруським часом, можливо – початком післямонгольського. Та це ж «цукерочка»!!! Це найраніше подібна інженерна споруда на Україні та взагалі на Русі (у найширшому розумінні поняття Русь). Чим не привід для «місцевого патріотизму», та й не лише місцевого – загальнонаціонального? Причому, привід без всіляких хронологічних натяжок аж до ранньоримського часу включно. Чи якщо воно на тисячу років «молодше», то вже й «не те»?
Реконструкцію мосту «власного авторства» я запропонувати не можу, адже, як Ви цілком справедливо зазначили, натурних досліджень не проводив, і робити цього не збираюся, оскільки не є ані істориком архітектури, ані фахівцем з періоду (давньоруського та більш пізнього середньовіччя). Але датування на підставі того, що зразки розчину з пілонів аналогічні зразкам розчину з передмостної башти, мене як професійного археолога, знайомого з правилами хронологічних побудов, не влаштовує. Біда в тому, що синхронність об’єктів в такому випадку, звісно, беззаперечна, але ж підстав датувати башту ранньоримським часом дослідники не наводять (!!!). Про примарність типологічних визначень кераміки з цем’янки повторюватися не буду. Наскільки знаю, культурних відкладів римського часу, так само, як і початку середньовіччя у Старому місті не виявлено, найраніші достеменні середньовічні знахідки тут – давньоруські рубежу ХІІ-ХІІІ ст. Куди ж будували моста у ІІ ст.?!?
Про дако-римський анклав між Львовом та Кам’янцем мені сподобалося. Хотілось би ще реконструкцію системи комунікацій цього анклаву з «тілом» Імперії, а також бодай одну аналогію настільки ізольованого римського володіння будь-де (варіанти островів – не розглядаються). Насторожує й те, що сармати для цих «провінціалів-відлюдників» були страшніші за германців, які саме у цей час почали активно нишпорити по їхнім незахищеним тилам у верхів’ях Дністра. Де чисельні знахідки римських матеріалів з цього анклаву? Амфорна тара з липицьких та пшеворських пам’яток – не зараховується, кілька зразків бронзових посудин – не зараховується, фібули провінційно-римських зразків – не зараховується, все це цілком пояснюється торгівельними та/або дипломатичними зносинами, а також, не виключено, військовою здобиччю. У «сухому залишку» поодинока безконтекстна знахідка цеглини з с.Мишків та подібна за умовами знаходження рука статуї. З останньою особливих складнощів немає: полюбляли варвари розбирати вироби з кольорових металів (не зважаючи на їхню художню цінність) на «металобрухт» і занести таку специфічну воєнну здобич могли ка зна куди. Цеглина, звісно, не така вже й корисна річ, аби тягнути світ за очі, але в одному екземплярі вона нічого не доводить.
Трипілля, звісно, «то наше все»:))). Чого ж вони валами свої «протоміста» не оточували? Хоча трипільські городища й справді відомі, одне з найвідоміших з них – Жванець-Щовб – й справді на Поділлі, але яке відношення це має до Замкового мосту?!?
Нарешті, про назву Траянових валів: я-то саме розумію її умовність і не схильний вважати цю назву «прямою вказівкою» на побудування цих укріплень «в часи Траянові».