Архіви позначок: Зброєзнавство

Шолом типу Монтефортіно з Токмак-Могили

Шолом знайдено у насипу кургану «Токмак-Могила» під Мелітополем у 1942 р. під час нацистської окупації і опубліковано в Німеччині вже після завершення війни. Він відноситься до «етрусько-італійського» типу Монтефортіно, що за О. Симоненком входить до тієї ж групи, що і шоломи з Мар’ївки і Біленького. Однотипні шоломи були також знайдені на Дону, Кубані і Північному Кавказі. Міг використовуватися сарматами Північного Причорномор’я.

Читати далі

Шолом типу Монтефортіно з Біленького

У 1936 р. до Білгород-Дністровського музею був переданий шолом з колишнього приватного зібрання поміщика Акулича, який проводив аматорські розкопки в районі Дністровського лиману і знайшов шолом біля села Аккембет (Біленьке). Шолом належить до типу Монтефортіно, що використовувався кельтами і їх сусідами у IV–I ст. до Р.Х. Г. Казакевич пов’язує появу цих шоломів у західній частині Північного Причорномор’я з розселенням кельтів-бритолагів, згаданих у декреті Протогена.

Читати далі

Шолом типу Монтефортіно з Мар’ївки

Бронзовий шолом разом з іншими предметами (сітулою, кінським спорядженням, наконечниками списів) випадково відкрито у 1903 р. на місці ймовірного зруйнованого поховання. Шолом належить до типу Монтефортіно, які використовувалися кельтами та їх сусідами протягом IV–I ст. до Р.Х. Зокрема, такі шоломи відомі і з території Північного Причорномор’я. У фаховій літературі існує дискусія з приводу їх датування і шляхів їх потрапляння до Причорномор’я. Також немає одностайної думки, хто міг носити шоломи типу Монтефортіно в цьому регіоні: висловлюються припущення, що їх носили кельти-бритолаги, сармати і пізні скіфи. У своїй новітній праці О. Симоненко припустив, що шоломи Монтефортіно могли бути привезені іспанськими союзниками Мітридата, подарованими чи проданими галатам або сарматам [10, с. 166].

Читати далі

Шолом з Чокрацького мису

Під час розкопок античного поселення на Чокрацькому мисі у Криму був знайдений фрагмент бронзового шолома. Поселення, що виникло вже у VI ст. до Р.Х., проіснувало недовго, але відродилося у часи Мітридатових війн. Остаточна загибель посилення відноситься до середини останньої чверті І ст. до Р.Х. Знайдений фрагмент був ідентифікований М. Трейстером як частина елліністичного шолому типу, який він назвав «аттичним», а інші автори вживають назву «псевдоаттичний». Відкриття дозволило посунути дату використання шоломів цього типу в Північному Причорномор’ї до І ст. до Р.Х.

Читати далі

Псевдоаттичний шолом з Кам’янки-Дніпровської

З Кам’янки-Дніпровської в Нижньому Подніпров’ї походить шолом типу, що в різних публікаціях називався фракійським, південногрецьким, аттичним і псевдоаттичним. Подібні шоломи походять з Балкан, Малої Азії і Північного Кавказу, і датуються в межах IV–III ст. до Р.Х., а у варварському контексті і значно пізніше. Археологічний контекст шолому з Кам’янки-Дніпровської невідомий, шолом знайдений на розораному полі. Євген Черненко зарахував шолом до скіфських старожитностей, а Олександр Симоненко відніс його до сарматського часу. О. Симоненко також висловив припущення, що шолом міг перебувати у складі одного з «дивних комплексів» часів Мітридатових війн.

Читати далі