Архіви позначок: Росія

Представлено проєкт одностроїв і відзнак Білоруської визвольної армії

Активну участь у захисті незалежності і територіальної цілісності України від повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації з березня 2022 року беруть білоруські добровольці. У складі Збройних Сил України створено спочатку батальйон, а з 21 травня 2022 року – Полк імені Кастуся Калиновського, основу якого складають білоруси. Полк, що зараз складається з двох батальйонів, «Волат» і «Литвин», названий на честь керівника повстання проти Росії 1863–1864 років на білоруських землях, Костянтина (Кастуся) Калиновського (1838–1864). Його стратегічною метою оголошено «Визволення Білорусі через визволення України».

Читати далі

Вадим Ададуров, «Наполеоніда» на Сході Європи

Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття; Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. – 624 с.

Рідко таке буває, що читаючи наукову монографію, смакуєш кожне слово, кожен вислів та речення. Саме такою виявилась праця Вадима Ададурова «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття». Ще однією приємною несподіванкою виявилося вдале поєднання військової історії з іншим історичним напрямком, культурною історією (хоча, здавалось б, що їх складно поєднати).

Читати далі

Коринфський шолом з Ромейкова

Шолом грецького виробництва, знайдений у скіфському кургані. Не був перероблений. Шоломи коринфського типу мали наносники, великі нащічники у формі трапецій, що сходилися біля наносника (таким чином захищаючи практично все обличчя) і невеликий напотиличник. Такі шоломи могли носити, закриваючи обличчя (глибоко насаджуючи шолом на голову), або з відкритим обличчям (зсуваючи шолом на потилицю, як на гребені з кургану “Солоха”). Таким чином коринфський шолом працював подібно до пізніших середньовічних європейських шоломів з заборолами, які також дозволяли закрити та відкрити обличчя воїна.

Читати далі

Таранний бій у середньовічній Русі (частина 2)

Володимир Гуцул

Іл. 5. Погоня. Фрагмент декорації срібного блюда. Русь чи Візантія, ХІІ ст. В. П. Даркевич, Светское искусство Византии. Произведения византийского художественного ремеса в Восточной Европе Х-ХІІІ века, Москва 1975, с. 49, 51, ил. 59, 63.

Початок

2. Буквально за інструкцією Усами ібн Мункиза тримає спис персонаж, зображений на срібній чаші ХІІ ст., знайденій у Чернігові (іл. 5). Незалежно від того, яким чином трактувати переслідування копійником кінного вершника – як віддзеркалення воєнних реалій чи алегорію протистояння християнських і східних культур – сюжет був живучим у мистецтві як Західної, так і Центрально-Східної Європи, оскільки без принципових змін з’явився і в «Манеському кодексі» [25], і в пам’ятці станкового живопису першої третини XVI ст. – «Битва під Оршею» [26].

Читати далі

Початок Північної війни і Україна, 1700–1706 рр.

Артем Папакін

“Україна – земля козаків”. Картуш з мапи України початку XVIII ст.

Події Великої Північної війни, а особливо участь у ній козаків, широко відомі в Україні. Як же не знати про війну, вирішальна битва якої сталася під Полтавою (1709), під час якої, до того ж, відбувся розкол українців – одні козаки були на боці Росії, а інші на чолі з гетьманом Іваном Мазепою воювали за шведського короля Карла ХІІ. Останніх, “мазепинців”, російська пропаганда на віки затаврувала як зрадників, а українська патріотична публіцистика зробила з них героїв, які, незважаючи на небезпеки, виступили на захисті незалежності Гетьманщини від Росії. Однак те, що Північна війна тривала на українських землях задовго до битви під Полтавою, є маловідомим фактом. Ба навіть стаття “Північна війна в Україні” у Вікіпедії визначає її хронологію як 1708–1713 роки! Насправді, хоча “російська кампанія” Карла ХІІ дійсно розпочалася у 1708 році, все почалося значно раніше… Читати далі