Архіви позначок: Росія

Коринфський шолом з Ромейкова

Шолом грецького виробництва, знайдений у скіфському кургані. Не був перероблений. Шоломи коринфського типу мали наносники, великі нащічники у формі трапецій, що сходилися біля наносника (таким чином захищаючи практично все обличчя) і невеликий напотиличник. Такі шоломи могли носити, закриваючи обличчя (глибоко насаджуючи шолом на голову), або з відкритим обличчям (зсуваючи шолом на потилицю, як на гребені з кургану “Солоха”). Таким чином коринфський шолом працював подібно до пізніших середньовічних європейських шоломів з заборолами, які також дозволяли закрити та відкрити обличчя воїна.

Читати далі

Таранний бій у середньовічній Русі (частина 2)

Володимир Гуцул

Іл. 5. Погоня. Фрагмент декорації срібного блюда. Русь чи Візантія, ХІІ ст. В. П. Даркевич, Светское искусство Византии. Произведения византийского художественного ремеса в Восточной Европе Х-ХІІІ века, Москва 1975, с. 49, 51, ил. 59, 63.

Початок

2. Буквально за інструкцією Усами ібн Мункиза тримає спис персонаж, зображений на срібній чаші ХІІ ст., знайденій у Чернігові (іл. 5). Незалежно від того, яким чином трактувати переслідування копійником кінного вершника – як віддзеркалення воєнних реалій чи алегорію протистояння християнських і східних культур – сюжет був живучим у мистецтві як Західної, так і Центрально-Східної Європи, оскільки без принципових змін з’явився і в «Манеському кодексі» [25], і в пам’ятці станкового живопису першої третини XVI ст. – «Битва під Оршею» [26].

Читати далі

Початок Північної війни і Україна, 1700–1706 рр.

Артем Папакін

“Україна – земля козаків”. Картуш з мапи України початку XVIII ст.

Події Великої Північної війни, а особливо участь у ній козаків, широко відомі в Україні. Як же не знати про війну, вирішальна битва якої сталася під Полтавою (1709), під час якої, до того ж, відбувся розкол українців – одні козаки були на боці Росії, а інші на чолі з гетьманом Іваном Мазепою воювали за шведського короля Карла ХІІ. Останніх, “мазепинців”, російська пропаганда на віки затаврувала як зрадників, а українська патріотична публіцистика зробила з них героїв, які, незважаючи на небезпеки, виступили на захисті незалежності Гетьманщини від Росії. Однак те, що Північна війна тривала на українських землях задовго до битви під Полтавою, є маловідомим фактом. Ба навіть стаття “Північна війна в Україні” у Вікіпедії визначає її хронологію як 1708–1713 роки! Насправді, хоча “російська кампанія” Карла ХІІ дійсно розпочалася у 1708 році, все почалося значно раніше… Читати далі

Реванш російської історіографії: Канів, 1662 р.

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. М,., 2015

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. – М.: Фонд “Русские витязи”, 2015. – 88 с.

Рецензується дослідження І. Бабуліна, присвячене одному з епізодів російсько-польської війни 1654–1667 рр., що відбувся в Україні під час Руїни за гетьманування Юрія Хмельницького. Видання містить ряд дискусійних тверджень, які піддаються аналізу в даній рецензії.

Події в Україні в останні роки не сходять зі шпальт російських новин та книжкових полиць. Не стали винятком і окремі аспекти української історії сивої давнини, що теж тішаться популярністю в російського читача, не в останню чергу через паралелі до сучасних подій, які нав’язуються їм авторами і маркетологами. Так, у новій серії військово-історичних книжок “Ратное дело”, що почала виходити в Москві, з’явилося два дослідження авторства Ігоря Бабуліна, що стосуються нашої історії. Читати далі

10 легендарних військових загонів

Чимало визначних війн світової історії відбувалися в Україні. На території сучасної України у різні часи перебували військові формування, чиї дії навічно вписані в історію. Хтось – завдяки яскравому вигляду чи успішним бойовим діям, хтось – через сумнівну репутацію або надмірну жорстокість, проте про них було чутно далеко за межами нашої країни. Пропонуємо ознайомитися з десяткою найвідоміших військових загонів, чия бойова слава пов’язана з українською історією.

Номер 10. Шведські мушкетери

Шведський мушкетер початку XVIII ст. Сучасна реконструкція

Армія Карла ХІІ була переможцем датчан, саксонців і поляків та багатолітнім жахом російського царя. Шведське військо тричі проходило по українським землям. Петро І, оголосивши війну Швеції, сподівався вийти до Балтійського моря. Натомість він спочатку був розбитий 19 листопада 1700 р. під Нарвою (Естонія), а потім бойові дії перенеслися на контрольовані Росією землі.

Своїм успіхам Карл ХІІ завдячував передусім піхоті – бойовому ядру армії. Вона формувалася за принципом “індельти”, на які була поділена держава. Кожна “індельта” виставляла до війська, забезпечувала землею, зброєю і одностроєм свого солдата. Така надзвичайно ефективна система комплектації армії проіснувала у Швеції до ХХ ст. Читати далі