Архіви позначок: Річ Посполита

Гусарські лати. 10 обладунків в Україні

Номер 10. Гусарські лати

Попередній

Гусарський обладунок з колекції “Музею-Арсеналу” Львівського історичного музею

Класичні зображення “крилатих гусарів” показують вершника з довгим списом, крилом за спиною й у важкому обладунку, що захищає тіло до пояса. Проте перші гусари, що з’явилися наприкінці XV – на початку XVI століть на службі королів Польщі, Угорщини і імператора Священної Римської імперії, були легкою кіннотою. В цей час вони ще не носили обладунків, а воювали за допомогою списів і захищалися щитами-тарчами. Однак коли рицарська кіннота занепала, гусари зайняли її нішу. Наприкінці XVI – на початку XVII століття гусари вже носили шоломи і кольчуги з кірасами. Гусари були настільки захищені обладунком, що взагалі перестали користуватися щитами. Читати далі

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом. Читати далі

Гусарський спис. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 5. Гусарський спис

Попередній

Гусари в повному озброєнні. XVII ст.

Довгі списи “крилатих” гусарів були зброєю, що тримала ворогів Речі Посполитої у страху. Під впливом поширення вогнепальної зброї у XVI столітті західноєвропейська кавалерія відмовилася від списів на користь карабінів і пістолів. Однак стріляла кавалерія гірше, ніж піхота, і вершники втратили провідну роль на полі бою. Проте у Польщі (а з 1569 у всій Речі Посполитій) кіннота була головною у війську, і причиною цьому були гусарські списи.

Гусари початково були легкою кіннотою, що мала полегшений обладунок. Тим не менш, вона звикла воювати по-рицарськи – атакуючи ворога затиснутим під пахвою списом і захищаючись щитом. Від щита гусари Речі Посполитої згодом відмовилися, натомість вони одягнулися у кіраси і шоломи. Читати далі

Нарізний мушкет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 3. Нарізний мушкет

Попередній

Реконструкція ВІК «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку» http://www.17c.com.ua/

Нарізна зброя є більш досконалою, ніж гладкоствольна – спіральні нарізи всередині стволів змушують кулю крутитися у польоті, через що кулі летять далі, а влучають у ціль точніше. Нарізні стволи (нім. Gewinde – “нарізка”, звідси гвинт, гвинтівка) з’явилися вже у XV столітті з широким поширенням ручної вогнепальної зброї. Упродовж XVII століття нарізні мушкети були дуже поширені серед шляхтичів, які їх використовували… на полюванні. Причиною цьому була складність їх заряджання. Для цього слід було виконати всі ті ж вправи, що і для заряджання гладкоствольних мушкетів, але кулю в нарізні мушкети треба було вбити у ствол спеціальним шомполом. У результаті з цієї зброї можна було зробити максимум один постріл у хвилину. Для війська же час заряджання був критичним – низька ефективність тогочасної зброї компенсувалася за рахунок залпової стрільби і частоти пострілів. Читати далі

Реванш російської історіографії: Канів, 1662 р.

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. М,., 2015

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. – М.: Фонд “Русские витязи”, 2015. – 88 с.

Рецензується дослідження І. Бабуліна, присвячене одному з епізодів російсько-польської війни 1654–1667 рр., що відбувся в Україні під час Руїни за гетьманування Юрія Хмельницького. Видання містить ряд дискусійних тверджень, які піддаються аналізу в даній рецензії.

Події в Україні в останні роки не сходять зі шпальт російських новин та книжкових полиць. Не стали винятком і окремі аспекти української історії сивої давнини, що теж тішаться популярністю в російського читача, не в останню чергу через паралелі до сучасних подій, які нав’язуються їм авторами і маркетологами. Так, у новій серії військово-історичних книжок “Ратное дело”, що почала виходити в Москві, з’явилося два дослідження авторства Ігоря Бабуліна, що стосуються нашої історії. Читати далі