Архів позначки: Річ Посполита

Гусарський спис. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 5. Гусарський спис

Попередній

Гусари в повному озброєнні. XVII ст.

Довгі списи “крилатих” гусарів були зброєю, що тримала ворогів Речі Посполитої у страху. Під впливом поширення вогнепальної зброї у XVI столітті західноєвропейська кавалерія відмовилася від списів на користь карабінів і пістолів. Однак стріляла кавалерія гірше, ніж піхота, і вершники втратили провідну роль на полі бою. Проте у Польщі (а з 1569 у всій Речі Посполитій) кіннота була головною у війську, і причиною цьому були гусарські списи.

Гусари початково були легкою кіннотою, що мала полегшений обладунок. Тим не менш, вона звикла воювати по-рицарськи – атакуючи ворога затиснутим під пахвою списом і захищаючись щитом. Від щита гусари Речі Посполитої згодом відмовилися, натомість вони одягнулися у кіраси і шоломи. Продовжувати читання

Нарізний мушкет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 3. Нарізний мушкет

Попередній

Реконструкція ВІК «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку» http://www.17c.com.ua/

Нарізна зброя є більш досконалою, ніж гладкоствольна – спіральні нарізи всередині стволів змушують кулю крутитися у польоті, через що кулі летять далі, а влучають у ціль точніше. Нарізні стволи (нім. Gewinde – “нарізка”, звідси гвинт, гвинтівка) з’явилися вже у XV столітті з широким поширенням ручної вогнепальної зброї. Упродовж XVII століття нарізні мушкети були дуже поширені серед шляхтичів, які їх використовували… на полюванні. Причиною цьому була складність їх заряджання. Для цього слід було виконати всі ті ж вправи, що і для заряджання гладкоствольних мушкетів, але кулю в нарізні мушкети треба було вбити у ствол спеціальним шомполом. У результаті з цієї зброї можна було зробити максимум один постріл у хвилину. Для війська же час заряджання був критичним – низька ефективність тогочасної зброї компенсувалася за рахунок залпової стрільби і частоти пострілів. Продовжувати читання

Реванш російської історіографії: Канів, 1662 р.

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. М,., 2015

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. – М.: Фонд “Русские витязи”, 2015. – 88 с.

Рецензується дослідження І. Бабуліна, присвячене одному з епізодів російсько-польської війни 1654–1667 рр., що відбувся в Україні під час Руїни за гетьманування Юрія Хмельницького. Видання містить ряд дискусійних тверджень, які піддаються аналізу в даній рецензії.

Події в Україні в останні роки не сходять зі шпальт російських новин та книжкових полиць. Не стали винятком і окремі аспекти української історії сивої давнини, що теж тішаться популярністю в російського читача, не в останню чергу через паралелі до сучасних подій, які нав’язуються їм авторами і маркетологами. Так, у новій серії військово-історичних книжок “Ратное дело”, що почала виходити в Москві, з’явилося два дослідження авторства Ігоря Бабуліна, що стосуються нашої історії. Продовжувати читання

Крилаті гусари. 10 легендарних військових загонів

Номер 9. Крилаті гусари

Попередній

Польські гусари. 1605 р.

Гусари були гордістю і окрасою польської армії Нового часу. Один із найвидатніших полководців в світі, шведський король Густав Адольф, начебто сказав про них: “Якби в мене була така кіннота, з моєю піхотою я б цього ж року отаборився у Константинополі”. Історія крилатих гусар нерозривно пов’язана з Україною. Українські землі перебували у складі Польського королівства з XIV ст. У цій державі вже наприкінці XV ст. з’являються загони легкоозброєних вершників угорського типу, які отримують назву гусарів. Вони почали вправно воювали зі списом і щитом проти турецьких і європейських супротивників у той час, коли європейська кіннота відмовилася від такої тактики і перейшла на вогнепальну зброю.  Продовжувати читання

Дні Мінерви: Українські козаки першої половини XVII ст.

Дні Мінерви: Українські козаки першої половини XVII ст.

12 травня 2017 р. на історичному факультеті відбудеться відкрита лекція історика одягу, художника і скульптора Сергія Шаменкова «Українські козаки першої половини XVII ст.: одяг, спорядження, озброєння, тактика».
Вступне слово матиме кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко.
Продовжувати читання