Архіви позначок: Поділля

У Меджибізькому замку впала стіна

медж323 грудня 2014 р. У Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж»  впала бічна стіна палацу – пам’ятки архітектури XVI століття, повідомляє сайт “Музейний простір“.

Перші мури замку в Меджибожі (Летичівський р-н, Хмельницька область) були збудовані не пізніше XV ст. У часи середньовіччя замок стояв на перехресті шляхів, що вели з Польщі та Литви до Центральної України та далі до Криму. У XVI–XVII ст. замок неодноразово боронив край від татарських набігів. Нині Межибізький замок є пам’яткою фортифікаційної архітектури XVI ст., внесеною до Державного реєстру національного культурного надбання України. Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 2

Артем Папакін

Вінниця

Командування Польських військ в Україні. Вінниця, весна 1918 р.

Початок

Слід зазначити, що польські військові дивилися на озброєні селянські загони не як на супротивника в умовах війни, а лише як на збройні банди, і тому часто замість того, щоб вступити в бій з нападниками, реагували у старий середньовічний спосіб – мстилися найближчим селам, підпалюючи хати, забираючи зброю і караючи нерідко ні в чому неповинних мешканців. Проте у квітні 1918 р. проти присутності на Поділлі польських військ виступили поважні сили, що включали озброєне селянство та підрозділи Вільного козацтва, і недооцінка поляками сил супротивника призвела до винятково кривавих подій. Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 1

Артем Папакін

2-й польський корпус

Перехід польських військ через Україну. Весна 1918 р.

Починаючи з листопада 1917 р. на українських теренах перебували національні формування, утворені з солдатів російської армії польської національності. Після утворення Української Народної Республіки (УНР) польські частини стали небажаними гістьми на чужій території, що не могли повернутися до свого краю, окупованого арміями Німеччини та Австро-Угорщини. Неспроможність польського командування та української влади виробити дієві умови тимчасового існування польських формувань на території УНР призвели до конфлікту з населенням у місцях розміщення польських військових частин.

Піднята проблема не була досі належним чином висвітлена у історіографії. У радянський період непорозуміння між польськими військовими та селянами тлумачили виключно категоріями класової боротьби. У передмові до цінного видання документів, що ілюструють конфлікт, П. Пташинський розглядав польські формування “як знаряддя боротьби проти пролетаріяту і бідняцько-середняцького селянства України” і вбачав у конфлікті змову української буржуазії з польськими поміщиками [1]. Читати далі

Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 1

Андрій Галушка

картина

Бій між польським і російським військом – Олександр Орловський, 1801. Національний музей у Варшаві

Ця коротка війна є практично поза історичною свідомістю нашого народу, незважаючи на її величезне значення для самого його формування у його сучасному вигляді. Мало хто замислюється над тим, що без з’єднання обох берегів Дніпра в одній державі замість єдиної української модерної нації могло б сформуватися дві чи навіть три споріднених, але різних, а могло б і не сформуватися жодної.

Більш того, українцям мала б запам’ятатися війна, у якій на одному боці діяли Брацлавська та Волинська дивізії, а на другому – Київський, Катеринославський, Єлисаведградський чи Малоросійський полки. Читати далі

Польські кавалерійські бригади у 1939 році (частина 3) Polish Cavalry Brigades in 1939 (Part 3)

Андрій Галушка

Частина 1, частина 2

Подільська бригада кавалерії, куди входив 14 полк язловецьких уланів під командуванням полковника Едварда Ґодлєвського, зустріла війну 1939 р. у складі армії «Познань». Власне, лише 1 вересня бригада прибула в розташування армії, а вже 4 вересня почала відхід на схід. Окрім боротьби з німецькими диверсантами (язловецькі улани, наприклад, пацифікували село Дальки неподалік віг Ґнєзно), у перші дні вересня бойових дій не було. Читати далі