Архіви позначок: озброєння скіфів

Найдавніше скіфське озброєння. Хто виготовляв «кубанські» шоломи?

Артем Папакін

Дослідники давньої зброї вважають, що розвиток шоломів зазвичай випереджає розвиток натільних обладунків. Це означає, що якщо в передскіфську добу використовували обладунки, то, безперечно, носили й шоломи. Проте знахідок шоломів кіммерійського часу в Україні небагато.

Читати далі

Артем Папакін, «Діти Таргітая: військо і війни скіфів»

Папакін А. Діти Таргітая: військо і війни скіфів VII–III століть до Р.Х. – К.: Темпора, 2021. – 144 с.

У праці “Діти Таргітая: військо та війни скіфів VII-III ст. до Р.Х.” і обкладинка, і видавництво, і серія вказують на хорошу річ. Книга ділиться на три розділи і супроводжується великою кількістю кольорових та чорно-білих ілюстрацій з супровідними текстом-легендою. Частина ілюстрацій вже виходила в праці “Людина війни”, але більшість ілюстративного матеріалу надрукована вперше. Також тут присутня велика кількість іконографічного матеріалу тієї доби, світлин археологічних артефактів тощо.

Читати далі

Війна полісам, мир кибиткам! Скіфо-грецький воєнний конфлікт V століття до Р.Х.

Артем Папакін

Поселення Ольвійської держави античного періоду

Геродот та інші джерела з історії скіфів не повідомляють нічого про їхні війни з еллінами. Проте засновані давніми греками торгові поселення були досить мілітаризованими — тут знаходять поховання з античною та скіфською зброєю, а також залишки фортифікаційних споруд навколо великих полісів. Тому припускають, що час від часу набіги кочовиків на заможні поселення еллінів траплялися. Про серію таких набігів, що мали характер справжньої війни, залишили німі свідчення самі давньогрецькі поселення.

Читати далі

Псевдоаттичний шолом з Кам’янки-Дніпровської

З Кам’янки-Дніпровської в Нижньому Подніпров’ї походить шолом типу, що в різних публікаціях називався фракійським, південногрецьким, аттичним і псевдоаттичним. Подібні шоломи походять з Балкан, Малої Азії і Північного Кавказу, і датуються в межах IV–III ст. до Р.Х., а у варварському контексті і значно пізніше. Археологічний контекст шолому з Кам’янки-Дніпровської невідомий, шолом знайдений на розораному полі. Євген Черненко зарахував шолом до скіфських старожитностей, а Олександр Симоненко відніс його до сарматського часу. О. Симоненко також висловив припущення, що шолом міг перебувати у складі одного з «дивних комплексів» часів Мітридатових війн.

Читати далі

Шолом з Покрова

У впускному похованні кургану № 12 біля м. Покров Дніпропетровської області археологи знайшли чимало предметів озброєння, серед яких було два набори обладунків і два щити. Частина лусочок і пластин видовженої форми не вписувалася у конструкцію жодного з двох панцирів, тому Є. В. Черненко припустив, що вони належать до бойового пояса. М. Горелик натомість порахував, що складений з цих пластин пояс мав бути широким і коротким (близько 19 см) і припустив належність цих пластин до деталей набірного шолома.

Читати далі