Архіви позначок: музеї

Халкідський шолом з Пастирського

Шолом грецької роботи, халкідського типу V за Г. Пфлюґом, знайдений на території Пастирського городища скіфського часу в Середньому Подніпров’ї. Разом з коринфським шоломом з Ромейкова і халкідськими шоломами з Німфея і землі мірзи Кекуватського, цей екземпляр є непереробленим. Серед інших шолом з Пастирського вирізняється одним з найкращих станів збереженості.

Читати далі

Шолом з Кінських Роздорів

Один з перероблених скіфами давньогрецьких шоломів, знайдений не так давно у Приазов’ї в кургані бронзової доби зі впускним скіфським похованням.

Опис: купол бронзового давньогрецького шолому халкідського типу без напотиличника і нащічників, з коротким наносником, з отворами по нижньому краю купола для кріплення підкладки чи бармиці.

Читати далі

Шолом з Карантинного шосе

Унікальний для Північного Причорномор’я залізний шолом походить з багатого поховання воїна з-під Керчі. Залізні шоломи використовувалися у елліністичний час лише найбагатшими воїнами і полководцями. Зокрема, залізний шолом, за свідченням Плутарха, носив у бою Александр Македонський. Залізний шолом було знайдено у похованні його брата Філіппа ІІІ у Вергині, Греція. Шолом з Керчі належить до аттичного типу з дашком, або псевдоаттичного типу (застарілий термін – «фракійського типу»), які виготовлялися у Греції. Кримська знахідка є першим відомим науці залізним шоломом елліністичного часу (його відкрито у 1834 р.). Подібні шоломи знайдені на Мелосі, у Продромі, Потіданії, а на території Північного Причорномор’я – в Бубуєчі, Молдова. Висловлювалося припущення, що цей шолом міг належати найманцю на службі боспорських царів [14].

Читати далі

Халкідський шолом з землі мірзи Кекуватського

Цілий бронзовий шолом IV ст. халкідського (у деяких авторів – аттичного) типу, знайдений у похованні на території Боспорського царства. Халкідський тип шоломів був поширений у VI–IV ст. до Р.Х. у давній Греції, на Балканах і в сусідніх з грецькими колоніями землях. Шолом належить до халкідського типу V – пізнього типу, поширеного у IV ст. до Р.Х.

Читати далі

Таранний бій у середньовічній Русі (частина 2)

Володимир Гуцул

Іл. 5. Погоня. Фрагмент декорації срібного блюда. Русь чи Візантія, ХІІ ст. В. П. Даркевич, Светское искусство Византии. Произведения византийского художественного ремеса в Восточной Европе Х-ХІІІ века, Москва 1975, с. 49, 51, ил. 59, 63.

Початок

2. Буквально за інструкцією Усами ібн Мункиза тримає спис персонаж, зображений на срібній чаші ХІІ ст., знайденій у Чернігові (іл. 5). Незалежно від того, яким чином трактувати переслідування копійником кінного вершника – як віддзеркалення воєнних реалій чи алегорію протистояння християнських і східних культур – сюжет був живучим у мистецтві як Західної, так і Центрально-Східної Європи, оскільки без принципових змін з’явився і в «Манеському кодексі» [25], і в пам’ятці станкового живопису першої третини XVI ст. – «Битва під Оршею» [26].

Читати далі