Архіви позначок: козацтво

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом. Читати далі

Нарізний мушкет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 3. Нарізний мушкет

Попередній

Реконструкція ВІК «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку» http://www.17c.com.ua/

Нарізна зброя є більш досконалою, ніж гладкоствольна – спіральні нарізи всередині стволів змушують кулю крутитися у польоті, через що кулі летять далі, а влучають у ціль точніше. Нарізні стволи (нім. Gewinde – “нарізка”, звідси гвинт, гвинтівка) з’явилися вже у XV столітті з широким поширенням ручної вогнепальної зброї. Упродовж XVII століття нарізні мушкети були дуже поширені серед шляхтичів, які їх використовували… на полюванні. Причиною цьому була складність їх заряджання. Для цього слід було виконати всі ті ж вправи, що і для заряджання гладкоствольних мушкетів, але кулю в нарізні мушкети треба було вбити у ствол спеціальним шомполом. У результаті з цієї зброї можна було зробити максимум один постріл у хвилину. Для війська же час заряджання був критичним – низька ефективність тогочасної зброї компенсувалася за рахунок залпової стрільби і частоти пострілів. Читати далі

Реванш російської історіографії: Канів, 1662 р.

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. М,., 2015

Бабулин И. Б. Каневская битва 16 июля 1662 г. – М.: Фонд “Русские витязи”, 2015. – 88 с.

Рецензується дослідження І. Бабуліна, присвячене одному з епізодів російсько-польської війни 1654–1667 рр., що відбувся в Україні під час Руїни за гетьманування Юрія Хмельницького. Видання містить ряд дискусійних тверджень, які піддаються аналізу в даній рецензії.

Події в Україні в останні роки не сходять зі шпальт російських новин та книжкових полиць. Не стали винятком і окремі аспекти української історії сивої давнини, що теж тішаться популярністю в російського читача, не в останню чергу через паралелі до сучасних подій, які нав’язуються їм авторами і маркетологами. Так, у новій серії військово-історичних книжок “Ратное дело”, що почала виходити в Москві, з’явилося два дослідження авторства Ігоря Бабуліна, що стосуються нашої історії. Читати далі

Крилаті гусари. 10 легендарних військових загонів

Номер 9. Крилаті гусари

Попередній

Польські гусари. 1605 р.

Гусари були гордістю і окрасою польської армії Нового часу. Один із найвидатніших полководців в світі, шведський король Густав Адольф, начебто сказав про них: “Якби в мене була така кіннота, з моєю піхотою я б цього ж року отаборився у Константинополі”. Історія крилатих гусар нерозривно пов’язана з Україною. Українські землі перебували у складі Польського королівства з XIV ст. У цій державі вже наприкінці XV ст. з’являються загони легкоозброєних вершників угорського типу, які отримують назву гусарів. Вони почали вправно воювали зі списом і щитом проти турецьких і європейських супротивників у той час, коли європейська кіннота відмовилася від такої тактики і перейшла на вогнепальну зброю.  Читати далі

Дні Мінерви: Українські козаки першої половини XVII ст.

Дні Мінерви: Українські козаки першої половини XVII ст.

12 травня 2017 р. на історичному факультеті відбудеться відкрита лекція історика одягу, художника і скульптора Сергія Шаменкова «Українські козаки першої половини XVII ст.: одяг, спорядження, озброєння, тактика».
Вступне слово матиме кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко.
Читати далі