Архіви позначок: кочовики

Як нащадки аварських воєнних колоністів стали слов’янами

Володимир Булишин

Слов’янський воїн VI–VII ст. Реконструкція Сергія Шаменкова

У наш час, очевидно, у першу чергу під впливом ідей американського дослідника румунського походження Флоріна Курти [13] все більше і більше набирають популярності різноманітні «постмодерністські» моделі появи етнічних та державних утворень, від яких ведуть свій «родовід» сучасні слов’яномовні нації та держави, а також – їхні сусіди [див. напр.: 1; 3; 9; 11; 15]. «Апофеозом» же ж цього «постмодернізму» на сьогодні, напевно, слід вважати «гаремну гіпотезу» краснодарського історика-аматора Ігоря Коломійцева [4; 6].

Однак думки, схожі до ідей Курти і Коломійцева, ще у першій половині 1980-х були висловлені тодішнім директором Українського наукового інституту Гарвардського університету Омеляном Пріцаком [14]. Україномовна версія цієї статті  вийшла 2003 р. у другому томі українського видання «Походження Русі» [8]. Читати далі

Книга про воєнне мистецтво готів. Кілька реплік дилетанта

Жданович О. Зі Скандинавії у Причорномор’я. Військове мистецтво готів на території України. – К., 2017.

Жданович О. Зі Скандинавії у Причорномор’я. Військове мистецтво готів на території України. – Київ: Темпора, 2017. – 96 с. – (Militaria Ucrainica).

У 2008 р. київське видавництво «Темпора» започаткувало видання науково-популярної військово-історичної серії «Militaria Ucrainica». За майже десять років у серії уже вийшло понад два десятки гарно оформлених книг. Це, разом з рядом інших видавничих та інтернетівських проектів, суттєво просунуло справу популяризації знань про військову історію України. У 2017 році серія поповнилась ще кількома виданнями, зокрема, книжкою про воєнне мистецтво готів.

Коли наш сучасник чує слово «гот», то, скоріше за все, згадує оригінальну молодіжну субкультуру, споріднену з рухом панків. Ще хтось згадає спрямовані у небо шпилі готичних соборів, вишукані заломи літер готичного шрифту і «темний» романтизм творів Едгара Алана По та інших представників готичної літератури. Але, напевно, далеко не кожному сьогодні відомо, що усі ці явища західної культури мають дуже мало спільного із готами – народом воїнів, внесок якого в скарбницю європейської і світової культури був унікальним. Коли у 1683 р. командувач переможної об’єднаної армії, король Речі Посполитої Ян ІІІ Собєський врятував Відень від турків, його прославляли як «готського Марса». На готський культурний спадок претендували шведські королі, австрійські цісарі та німецькі нацисти. Ще у наш час на стінах будинків на Канарських островах пишуть «Fuera godos!» («Геть, готи!»), маючи на увазі іспанців… Читати далі

Тюркський ламелляр. 10 обладунків в Україні

Номер 4. Тюркський ламелляр

Попередній

Знатний тюркський воїн. VI ст. Малюнок автора

Ламеллярний обладунок – це панцир, складений з подібних  між собою пластин, з’єднаних ремінцями. Його конструкція відома ще з Месопотамії та Єгипту бронзового віку. Тоді ламеллярний панцир був подібним до лускатого, але його луски кріпилися не до основи, а лише одна до одної. “Друге народження” ламелляру відбулося у ранньому Середньовіччі, коли обладунки робили з заліза. В Україні такий панцир був популярним у середовищі кочовиків причорноморських степів – аварів та тюрків. Ламелляри кочовиків України ведуть свій початок від далекосхідних зразків. З аварами такі обладунки поширилися до Західної Європи.

Чудовий зразок тюркського ламеллярного обладунку VI століття було знайдено у Керчі. Читати далі

Половецький нагрудник. 10 обладунків в Україні

Номер 6. Половецький нагрудник

Попередній

Половецька кам’яна статуя. Дніпропетровський національний історичний музей м. Д.І.Яворницького. За С. Плетньовою

Супротивники руських дружин ХІ–ХІІІ століть мали свої особливі обладунки. Половецькі кам’яні стели часто зображують на грудях воїнів два диски. Археологічні знахідки показали, що це був специфічний вид обладунку, який використовували кочовики – парний нагрудник. Через характерний вигляд його жартівливо називають “бронеліфчик”.

Такий нагрудник мав вигляд двох опуклих дисків (крім того, на спині міг бути третій диск), які кріпилися на системі ременів. Одні ремені тримали бляхи на плечах, інші проходили під пахвами і з’єднували диски між собою на грудях і на спині. Ще одні короткі ремінці часто вільно звисали знизу дисків. Зшивалася чи застібалася на пряжку ця конструкція на спині. Читати далі

Китайський арбалет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 1. Китайський арбалет

Попередній

Китайський арбалетник

Винахід, що значно випередив час – так можна назвати китайський арбалет. Епоха арбалета в Європі й на Близькому Сході настала лише у пізньому Середньовіччі – до появи вогнепальних аркебузів і мушкетів саме арбалет вважався найкращою індивідуальною метальною зброєю у світі. Проте у Китаї арбалет виник значно раніше – у V столітті до Р.Х., скоріше за все, на підставі станкового самострілу.

Китайський арбалет мав невеличке ложе, до якого спереду кріпилася дуга з тятивою, а ззаду – спусковий механізм. Деякі екземпляри арбалетів мали пістолетне руків’я для зручності стріляння. Ложа виготовлялися з міцного дерева, дуги – з дерева, рогу і жил, а деталі спускового механізму – з бронзи. Стріли могли бути дерев’яними чи металевими. Читати далі