Архіви позначок: кіннота

Військова справа племен епохи бронзи в Україні

кам'яна баба

Стела з зображенням воїна зі зброєю. Ямна культура. Керносівка, Дніпропетровська обл. [4]

Новий метал

Опанування технологією виробництва сплавів на основі міді – бронзи – спричинив кардинальні зміни у господарстві, культурі та соціальному ладі племен Північного Причорномор’я. Від ІІІ тис. до Р.Х. українські степи займали племена переважно зі скотарським господарством. Дослідники пов’язують ці процеси з розселенням індоєвропейських племен. На території сучасної України розвиваються ямна та катакомбна культурно-історичні спільності, культура шнурової кераміки.

Значення війни і зброї у житті суспільств епохи бронзи зростає. У племен з’являються прошарки професійних воїнів, зароджується військова аристократія. У багатих похованнях цієї доби присутня велика кількість зброї; на кістках археологи знаходять безліч слідів від зброї та наконечники ворожих стріл. Читати далі

Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів

HusariaСікора Р. З історії польських крилатих гусарів / Пер. з польс. Л. Лисенко. – К.: Дух і літера, 2012. – 96 с.

Кожна країна має своїх міфічних героїв. Польща завжди заслужено пишалася так званими “крилатими гусарами” – різновидом шляхетської кавалерії XVII ст., до спорядження яких нерідко входили імітації крил. Книжка спеціаліста у воєнній справі Речі Посполитої Радослава Сікори (вперше видана у 2010 р. під назвою “Z dziejów husarii”) має на меті пояснити та спростувати багато міфів, пов’язаних з гусарами, що існували протягом трьох століть у Польщі. Читати далі

Кіммерійці. IX–VIII ст. до Р.Х.

Кіммерійці. Зображення на етруській вазі VI ст., копія з більш ранньої грецької роботи

Кіммерійці – перше плем’я на території сучасної України, про яке ми знаємо не лише з археологічних джерел і яке відомо за назвою. Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.  Читати далі