Архів позначки: Київ

Євген Пінак, Микола Чмир. Військо Української революції 1917–1921

Пінак Є., Чмир М. «Військо Української революції 1917–1921 років» – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017.

Пінак Є., Чмир М. Військо Української революції 1917–1921 років. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 432 с.

Перш за все необхідно підкреслити, що дана книга є логічним продовженням попереднього військово-історичного доробку її авторів. Микола Чмир в 2006 році захистив кандидатську дисертацію «Символіка збройних сил України 1917–1920 рр.», є членом Українського геральдичного товариства. З квітня 2015 р. – головний редактор журналу Асоціації колекціонерів військової символіки «Колекціон». Указом Президента України від 15 травня 2015 р. № 271 включений до складу Комісії державних нагород та геральдики. Євген Пінак є юристом за освітою, який займається дослідженнями військової історії. Його спільна робота з Пітером Абботом «Українські армії 1914–1955» були видані в Британії в 2004 році в серії «Men-at-Arms». В 2008 році Микола Чмир і Євген Пінак спільно з Сергієм Музичуком видали книгу «Галицька армія 1918–1920». Продовжувати читання

Змієві вали без таємниць

Дмитро Вортман

Змієві вали Середньої Наддніпрянщини (за Михайлом Кучерою)

Мабуть, багато хто з читачів чув про Змієві вали, а деякі навіть і бачили ці видовжені земляні насипи, що зустрічаються на Київщині, Житомирщині, Черкащині та Полтавщині. Назва валів пов’язана з народною легендою про ненажерливого Змія, який був приборканий кожум’якою на ім’я Микита або Кирило (за однією версією) або, за іншою, двома ковалями, яких інколи називають святими Кузьмою і Дем’яном (варіант — Борисом і Глібом). Герой (герої) впрягли Змія у велетенський плуг, яким було проорано величезну борозну — так утворився вал, що й був названий Змієвим. Продовжувати читання

Балаховці. 10 легендарних військових загонів

Номер 8. Балаховці

Попередній

Загін С. Булака-Балаховича

Може здаватися неймовірним, проте названий іменем легендарного Станіслава Булака-Балаховича загін також воював на українських землях. “Батько Станіслав” спочатку служив у російській імператорській армії, потім деякий час був командиром у Червоній армії, і врешті перейшов на бік “білих”. Спочатку його загін бився з “червоними” у Балтії. Проте у листопаді 1919 року вирішив прийняти білоруське громадянство, заявивши, що воювати за незалежність Білорусі йому ближче, ніж за “білу” ідею. Тим не менш, балаховці залишалися у Естонії до 1920 року. В цей рік відбувся знаменитий похід польсько-української армії на зайнятий більшовиками Київ, і бійці С. Булака-Балаховича приєдналися до нього. Продовжувати читання

Історична реконструкція “Київ 1240. Навала зі Сходу”

Джерело: Facebook

Джерело: Facebook

У суботу 10 грудня 2016 р. на Старокиївській горі відбудеться історична реконструкція Битви за Київ 1240 року. Запекла сутичка двох воїнств буде реконструйована на тому ж місці, де вона відбувалася насправді 776 років тому – поруч з руїнами Десятинної церкви, нині це територія Національного музею історії України. Продовжувати читання

Угорська хроніка. Київ, 1942 р.

Парад угорських військ у Києві, 1942 р.

Парад угорських військ у Києві, 1942 р.

Хроніка, знята під час Другої світової війни, показує угорські війська у окупованому Києві у 1942 році. Участь військових сил Королівства Угорщина у Другій світовій війні 1939–1945 рр., в тому числі – у війні проти Радянського Союзу мало відома в Україні.

У фільмі показано проходження угорських військ по мосту через Дніпро, перебування у самому Києві. У хроніці показано парад угорської армії у центрі міста, проходження біля пам’ятника Тарасові Шевченку перед будівлею універстету. Також у кінохроніці можна побачити радянських військовополонених, які працюють на руїнах будинків під наглядом угорських військовиків. Продовжувати читання