Архів позначки: фортифікації

Змієві вали без таємниць

Дмитро Вортман

Змієві вали Середньої Наддніпрянщини (за Михайлом Кучерою)

Мабуть, багато хто з читачів чув про Змієві вали, а деякі навіть і бачили ці видовжені земляні насипи, що зустрічаються на Київщині, Житомирщині, Черкащині та Полтавщині. Назва валів пов’язана з народною легендою про ненажерливого Змія, який був приборканий кожум’якою на ім’я Микита або Кирило (за однією версією) або, за іншою, двома ковалями, яких інколи називають святими Кузьмою і Дем’яном (варіант — Борисом і Глібом). Герой (герої) впрягли Змія у велетенський плуг, яким було проорано величезну борозну — так утворився вал, що й був названий Змієвим. Продовжувати читання

У Володимирі хочуть відновити земляні вали замку ХІІІ–ХVІ ст.

Проект вежі

Проект вежі

17 січня у Володимир-Волинській міській раді відбувся круглий стіл-обговорення проекту з реставрації та музеєфікації середньовічних земляних валів. Обговорювалася доля пам’ятки містобудування та архітектури “Земляні вали замку ХІІІ–ХVІ ст.” та пам’ятки археології “Городище – Вали ІХ–ХІІІ ст.” Державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир”. Продовжувати читання

Моця К. О. Воєнне мистецтво візантійської Таврики наприкінці IV ‒ на початку ХІІ ст.

motsia-disМоця К. О. Воєнне мистецтво візантійської Таврики наприкінці IV — на початку ХІІ ст. / Інститут історії України НАН України. — К., 2016. — 23 с. (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук)

30 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4) відбудеться захист дисертації Моці Катерини Олександрівни «Воєнне мистецтво візантійської Таврики наприкінці IV — на початку ХІІ ст.», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (07.00.01 — історія України). Продовжувати читання

Військова справа племен епохи бронзи в Україні

кам'яна баба

Стела з зображенням воїна зі зброєю. Ямна культура. Керносівка, Дніпропетровська обл. [4]

Новий метал

Опанування технологією виробництва сплавів на основі міді – бронзи – спричинив кардинальні зміни у господарстві, культурі та соціальному ладі племен Північного Причорномор’я. Від ІІІ тис. до Р.Х. українські степи займали племена переважно зі скотарським господарством. Дослідники пов’язують ці процеси з розселенням індоєвропейських племен. На території сучасної України розвиваються ямна та катакомбна культурно-історичні спільності, культура шнурової кераміки.

Значення війни і зброї у житті суспільств епохи бронзи зростає. У племен з’являються прошарки професійних воїнів, зароджується військова аристократія. У багатих похованнях цієї доби присутня велика кількість зброї; на кістках археологи знаходять безліч слідів від зброї та наконечники ворожих стріл. Продовжувати читання

Найдавніші воїни на території України

Навершя кам’яних і кістяних булав енеоліту – епохи бронзи. Національний музей історії України [7]

Навершя кам’яних і кістяних булав енеоліту – епохи бронзи. Національний музей історії України [7]

Кам’яний вік – початок війн

Заселення території України людиною сучасного антропологічного вигляду (ранніми сучасними людьми, або кроманьйонцями) відбувається ще в епоху палеоліту, коли людина почала виготовляти перші знаряддя праці, одяг, споруджувати житла, використовувати вогонь. Тоді ж започатковано суспільну організацію людей, зароджуються уявлення про світ. Основним заняттям первісної людини було полювання на диких тварин, в ході якого у людей зароджуються навички вбивства, нападу і самозахисту. Саме тоді з’являються перші зразки зброї – камінь, палиця, спис, дротик, ніж, що виготовлялися з каменю, кістки та дерева. На відміну від попередників людини, на кістках яких сліди поранень і насильницької смерті були досить-таки частими, кроманьйонці періоду палеоліту не були настільки войовничими. Мала густота тогочасного населення, багатство ресурсів та суспільні правила зводили нанівець конфлікти між групами первісних людей. Продовжувати читання