Архіви позначок: Австро-Угорщина

Лекція «Історія українського війська»

лекция8 жовтня 2015 року о 16.00 у Національному музеї історії України відбудеться лекція до Дня захисника України на тему: «Історія українського війська у 1900–1920-ті роки», яку прочитає старший науковий співробітник методичного відділу Коваль Аліна. “Незалежність, яку отримала Україна, – це, безперечно, дар від Бога, але водночас це і результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни. Українці не повірили облудним гаслам чужинців, а залишилися вірними споконвічним традиціям захисників волі, незалежності й, не шкодуючи життя, боролися за те, аби наша Батьківщина посіла гідне місце серед народів світу.” – повідомляється на сторінці події у мережі Facebook. Читати далі

Німецька армія у Києві, 1918 рік

Немцы_в_Киеве_март_1918Кінохроніка показує проходження вулицями Києва німецької армії у березні 1918 року. Після того, як в ході першої українсько-більшовицької війни Київ був зайнятий Червоною армією, керівництво Української Народної Республіки підписало мирний договір у Бресті та звернулося до німецького командування з проханням допомогти звільнити Україну від більшовиків. У лютому – березні 1918 року німецька та австро-угорська армії вигнали Червону армію з України. Читати далі

Карпатський вузол

Герби міжвоєнних Угорщини та Польщі

Герби міжвоєнних Угорщини та Польщі

Закарпаття у політиці міжвоєнної Польщі

Керівництво Другої Речі Посполитої, яка мала напружені стосунки з Чехословаччиною, тримало зв’язки з словацькими сепаратистами та угорським керівництвом, яке бажало залишити Словаччину під своїм контролем. Проявляла свої інтереси Польща і в справі Закарпаття (Підкарпатської Русі). Про необхідність встановлення польсько-угорського кордону, що мав пролягати по території Словаччини чи Закарпаття польська громадськість і політики говорили ще починаючи з 1919 року. Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 2

Артем Папакін

Вінниця

Командування Польських військ в Україні. Вінниця, весна 1918 р.

Початок

Слід зазначити, що польські військові дивилися на озброєні селянські загони не як на супротивника в умовах війни, а лише як на збройні банди, і тому часто замість того, щоб вступити в бій з нападниками, реагували у старий середньовічний спосіб – мстилися найближчим селам, підпалюючи хати, забираючи зброю і караючи нерідко ні в чому неповинних мешканців. Проте у квітні 1918 р. проти присутності на Поділлі польських військ виступили поважні сили, що включали озброєне селянство та підрозділи Вільного козацтва, і недооцінка поляками сил супротивника призвела до винятково кривавих подій. Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 1

Артем Папакін

2-й польський корпус

Перехід польських військ через Україну. Весна 1918 р.

Починаючи з листопада 1917 р. на українських теренах перебували національні формування, утворені з солдатів російської армії польської національності. Після утворення Української Народної Республіки (УНР) польські частини стали небажаними гістьми на чужій території, що не могли повернутися до свого краю, окупованого арміями Німеччини та Австро-Угорщини. Неспроможність польського командування та української влади виробити дієві умови тимчасового існування польських формувань на території УНР призвели до конфлікту з населенням у місцях розміщення польських військових частин.

Піднята проблема не була досі належним чином висвітлена у історіографії. У радянський період непорозуміння між польськими військовими та селянами тлумачили виключно категоріями класової боротьби. У передмові до цінного видання документів, що ілюструють конфлікт, П. Пташинський розглядав польські формування “як знаряддя боротьби проти пролетаріяту і бідняцько-середняцького селянства України” і вбачав у конфлікті змову української буржуазії з польськими поміщиками [1]. Читати далі