Архіви позначок: Скіфи

Похід Дарія на Скіфів. VI ст. до Р.Х. Darius’ campaign against the Scythians 6th Century BC

Darius

Цар Дарій І на троні. Справа – солдати царської гвардії. Рельєф Персеполя. V ст. до Р. Х.

В останню чверть VI ст. до Р.Х. степи Північного Причорномор’я зазнали навали військ перського царя Дарія І Гістаспа з династії Ахеменідів (521–486). Про цей похід ми знаємо виключно зі свідчень Геродота та пізніших античних авторів, що переказували дані його праці. З метою поширити свій вплив на весь культурний світ, Дарій І, використавши як привід до початку війни зі скіфами їхні набіги столітньої давнини на Мідію, вирішує підкорити Скіфію. Приблизно у 514 р. до Р.Х. його армія на чолі з самим царем, що за значно завищеними даними Геродота налічувала неймовірну на той час кількість – 700 тис. чол., пройшовши всю Малу Азію, переправилась через Фракійський Боспор. Читати далі

Скіфський вождь. Початок IV ст. до Р.Х.

На ілюстрації представлений спішений вершник, відтворений за зображенням вершника на гребені з кургану Солоха (поч. IV ст.). Обладунок скіфа являє собою панцир з залізних лусок на шкіряній основі з короткий подолом, наплічниками і додатковим щитом на спині, що захищав торс, шию і руки воїна від стріл при відступі чи стрільбі “скіфський способом” (за зображенням на гребені з Солохи). Шолом корінфського типу – класичний грецький бронзовий закритий шолом, який використовували деякі заможні скіфи, інколи перероблюючи на свій манер (шолом з Ромейківки; схожий шолом є на вершнику з гребені з Солохи). На ногах – грецькі бронзові поножі (кнеміди). Меч – скіфський короткий акінак (знахідка у Реп’яховатій Могилі). На поясі зліва – горит, що мав відділення для лука з натягнутою тятивою та стріл.

© Артем Папакін 2007

Військовий одяг Північного Причорномор’я римського часу (за даними іконографії) North Pontic military clothing in the Roman times (iconographic evidence)

Артем Папакін

Фреска Стасовського склепу 1872 р. ІІ ст. від Р.Х. Малюнок М. Фармаковського.

Рельєфи і фрески з зображеннями воїнів є головними свідченнями про військовий одяг у Північному Причорномор’ї перших століть нової ери. Вони дають уявлення про крій, кольори та специфіку поєднання елементів одягу в комплекс, що носився в І–IV ст. Не існує свідчень, що б говорили про чіткий розподіл між цивільним та військовим убранням регіону, тому в якості джерел вивчення військового одягу залучаються будь-які зображення озброєних людей. Вони часто використовуються в якості джерел для реконструкції комплексу озброєння воїнів Північного Причорномор’я, тому можуть бути використані і при відтворенні їх одягу. Читати далі

Військова справа фракійських племен IV до Р.Х. – IІ ст. від Р.Х.

Фракійські піхотинець і вершник IV ст. до Р.Х. Александрово, Болгарія.

Фракійські племена здавна населяли територію від Балканського півострова на півдні до Карпат на півночі. Дослідники виділяють дві гілки фракійських племен: північну, що мешкала від Карпат до пониззя Істру (Дунаю), та південну, що заселяла Балкани. Нетривалий розквіт фракійських племен (створення Одріського царства у Східній Фракії у V ст.) був перерваний наступом Македонії та скіфів у середині IV ст. до Р.Х., які розділили фракійські землі, а також нашестям кельтів. З занепадом скіфського військового союзу в IV ст. відбувається розселення фракійського племені гетів на північ від гирла Дунаю, до лівобережжя Тіраса (Дністра). Читати далі

Ольговський С. Я. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

Ольговський С. Я. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. / Сергій Ольговський. – К.: Наш час, 2010. – 128 с.:іл. – (Сер. “Плац д’Арм”).

В останній час в Україні спостерігається помітне зростання уваги до власної історії, зокрема такого її напрямку, як воєнна історія та військова справа народів, що населяли Україну в давнину. Військова справа скіфів – іраномовного кочового племені, що заселяло у VII–III ст. до Р.Х. більшу частину сучасної території України, а пізніше осіло у нижньому Подніпров’ї та Тавриці (Криму) – є предметом наукового інтересу вітчизняних істориків вже досить давно. Тим не менш, увага дослідників до неї все більш зростає (чудовою ілюстрацією цьому явищу є недавня наукова монографія В. Грицюка [1]), а окремі питання скіфського військового будівництва, тактики і озброєння досі залишаються невирішеними. Читати далі