Архів позначки: Скіфи

10 обладунків в Україні

Чим захищали своє тіло воїни, що тисячоліттями билися на території сучасної України? Чи носили рицарські обладунки воїни України? А що одягали на себе члени руської дружини? Чи були панцирі зручними? На ці питання відповідає рейтинг, який спеціально для сайту “Ucraina Inter Arma” підготував Артем Папакін 

Номер 1. Лускатий панцир скіфів і сарматів

Скіфський вершник у лускатому обладунку. Зображення на гребені з Солохи

Скіфи і сармати були кінними воїнами, які вели маневрений бій. Вони швидко переміщалися по полі бою, стріляли з лука, билися списами і мечами. Для цього їм потрібен був захист, який не сковував їх рухів – таким захистом став лускатий обладунок. До шкіряного жилету заклепками чи дротами прикріплювалися невеличкі залізні пластинки з заокругленими краями. Ряди таких пластинок утворювали суцільне металеве покриття, схоже на риб’ячу луску. За отвори у верхній частині луска внапуск рядами кріпилася до підкладки, а нижній край нависав над наступним рядом лусок. Таким чином між лусками не було щілин, куди могли влучити ворожі стріли. Продовжувати читання

Безсмертні. 10 легендарних військових загонів

Номер 2. Безсмертні

Попередній

Перська гвардія – “Безсмертні”

Цей загін, одна назва якого лякала ворога, був особистою гвардією “царя царів” – правителя Персії. Він також побував в Україні – близько 514 року до Різдва Христового армія перського царя Дарія І Гістаспа відправилася у похід проти непокірних скіфів. Привід до війни був надуманим – скіфські набіги на перські володіння столітньої давнини. Метою походу Дарій поставив розбити скіфів, підпорядкувавши їх своїй владі. З цією метою до степів Північного Причорномор’я цар відправив неймовірно чисельну армію – за даними “батька історії” Геродота, вона налічувала аж 700 тисяч воїнів! Дарій сам очолив похід у північний край, тому взяв з собою гвардійців. Продовжувати читання

Конференція “Історія становлення та розвитку українського війська”

conf`13 жовтня 2015 р. у Національному музеї історії України відбулася наукова конференція “Історія становлення та розвитку українського війська: від Русі до сьогодення”. Конференція була приурочена до свята Покрови, яке віднедавна відзначається як День захисника України. Продовжувати читання

Військо скіфів. VII – IV ст. до Р.Х.

Скіфські воїни на золотому гребені з кургану Солоха.

Скіфські воїни на золотому гребені з кургану Солоха.

Поява скіфів у Північному Причорномор’ї

Наприкінці VIII–VII ст. до Р.Х.  у причорноморські степи переселяється племена, що витіснили кіммерійців на південь. Вони відомі під іменем «скіфів» – це був не стільки етнічний, скільки етнополітичний термін. З території Закавказзя у 70-х рр. VII ст. скіфи здійснювали військові набіги на Передню Азію, які припинилися після вбивства скіфських вождів мідійським царем Кіаксаром. З того часу скіфи закріпилися у степах Північного Причорномор’я, здійснюючи експансію в західному напрямку. Як вважають вчені, перенесення центру скіфського союзу до Нижнього Подніпров’я і степового Криму відбулося у середині – другій половині VI ст. до Р.Х., до цього часу основним місцем кочівок скіфів були терени Північного Кавказу і Прикубання. Після цього за територією на північ від північного узбережжя Чорного моря (Понту Евксинського) та Азовського моря (Меотіди) надовго закріпилася назва “Скіфія”. Археологічні пам’ятки, що пов’язують зі скіфською культурою, були поширені від степового Криму до Київщини та Сумщини і від Дунаю до Дону. Скіфи встановили тісні зв’язки з місцевими грецькими колоніями та навколишніми варварськими племенами, а також встановили контроль над торговими шляхами між античними полісами і Лісостепом. Продовжувати читання

Армія Мітрідата Евпатора у Північному Причорномор’ї. ІІ – І ст. до Р.Х.

Мітрідат VI Евпатор, цар Понту

Мітрідат VI Евпатор, цар Понту

Понтійське царство (Понт) – держава у Південно-Східному Причорномор’ї, яка відіграла помітну роль у світовій історії. Вона була сильним супротивником Римської республіки, а її правитель Мітрідат VI Евпатор (111–63) підкорив частину Північного Причорномор’я.

У 179 р. Херсонес заключив союз з понтійським царем Фарнаком І, який передбачав військову допомогу Понту в разі нападу на поліс варварів. Можливо, вже тоді у Херсонесі з’явились першій понтійські військові контингенти. Продовжувати читання