Архіви позначок: Рим

Як нащадки аварських воєнних колоністів стали слов’янами

Володимир Булишин

Слов’янський воїн VI–VII ст. Реконструкція Сергія Шаменкова

У наш час, очевидно, у першу чергу під впливом ідей американського дослідника румунського походження Флоріна Курти [13] все більше і більше набирають популярності різноманітні «постмодерністські» моделі появи етнічних та державних утворень, від яких ведуть свій «родовід» сучасні слов’яномовні нації та держави, а також – їхні сусіди [див. напр.: 1; 3; 9; 11; 15]. «Апофеозом» же ж цього «постмодернізму» на сьогодні, напевно, слід вважати «гаремну гіпотезу» краснодарського історика-аматора Ігоря Коломійцева [4; 6].

Однак думки, схожі до ідей Курти і Коломійцева, ще у першій половині 1980-х були висловлені тодішнім директором Українського наукового інституту Гарвардського університету Омеляном Пріцаком [14]. Україномовна версія цієї статті  вийшла 2003 р. у другому томі українського видання «Походження Русі» [8]. Читати далі

Лоріка сегментата. 10 обладунків в Україні

Номер 3. Лоріка сегментата

Попередній

“Лоріка сегментата” типу Корбрідж (І–ІІ століття). Сучасна реконструкція. Фото клуб “VEMI – Вексиляція військ Нижньої Мезії”

Пластинчаста лоріка була найкращим обладунком, який виник у могутньому Римі. Успіх римських воїнів на полі бою частково пояснюється досконалим захистом, який давала “лоріка сегментата”. Зображення “сегментати” чітко асоціювалося з образом римського легіонера вже в часи імперії, а завдяки кіно і військово-історичній реконструкції – також у наш час. Винайшли “лоріку сегментату” ще за правління Августа, якого вважають першим імператором, і використовували до ІІІ століття від Р.Х. Такий обладунок носили римські легіонери, що воювали та несли службу в містах сучасного Півдня України – Тірі, Ольвії, Херсонесі. Деталі від обладунку “лоріка сегментата” знайдені археологами, зокрема, у Криму. Читати далі

Гладіус. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 6. Гладіус

Попередній

Гладіус “помпейського типу”

Меч римських легіонерів був невеликим за розміром – 65–85 см, але дуже ефективним у бою. Його прототипом була зброя іспанських іберів. Коли у ІІІ ст. до Р.Х. римляни зустрілися з їх клинками, вони відчули всю ефективність коротких мечів на собі. Відтоді “іспанський меч” – “gladius hispaniensis” – став головною зброєю римської піхоти. Меч мав твердий загартований клинок з гострими краями. Спочатку основною функцією гладіуса був укол, тому до середини І ст. до Р.Х. мечі мали довгі вузькі кінці. Згодом легіонери поєднують колольні та рубильні удари, через що клинок гладіуса отримує паралельні краї, а вістря для уколу зменшується. Читати далі

ХІ Клавдіїв легіон. 10 легендарних військових загонів

Номер 6. ХІ Клавдіїв легіон

Попередній

Римський легіонер. Друга половина І ст. від Р.Х. Малюнок А. Папакіна

Слава цього легіону гриміла по всій Римській державі, що простяглася від Іспанії до Сирії. Його історія також пов’язана з сучасними українськими землями. Коли імператор Траян на початку ІІ ст. розбив даків і приєднав землі на північ від Дунаю до імперії, римські легіони з’явилися і у такому віддаленому від столиці регіоні, як Північне Причорномор’я. У Тірі (сучасний Білгород-Дністровський), Ольвії (Миколаївська обл.), Херсонесі (Крим) та на Боспорі (Керченський півострів) у ІІ–ІІІ ст. розміщувалися римські військові підрозділи. Читати далі

“Під захистом римських орлів”: лекція в історичному музеї

1 квітня 2017 р. у Національному музеї історії України відбудеться лекція А. Папакіна “Під захистом римських орлів: військова присутність Риму на Півдні України у І–IV ст.” Лекція буде присвячена вітчизняній історії перших століть нової ери – періоду, коли південь сучасної України охороняли орли на римських знаменах. Протягом І ст. н.е. кордони Римської держави присунулися впритул до Дунаю, а вже за імператора Траяна (98–117) вони поширилися на північ, на території сучасних Одеської, Херсонської, Миколаївської областей та Криму. Римські військові гарнізони перебували у багатьох містах і фортецях Північного Причорномор’я. На півдні України будувалися римські фортеці, кам’яні дороги та римські лазні. Тут відбувалися гладіаторські бої, де на арені билися люди і тварини. Читати далі