Архів позначки: Польські військові формування

Іван Гоменюк, Провісники Другої світової

Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 352 с.

Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 352 с.

«Провісники Другої світової» – друга книга засновника і редактора історичної фейсбук-сторінки «Пустощі східноєвропейської Кліо», юриста Івана Гоменюка. В даному огляді буде приділено увагу лише моментам, присвяченим військовій історії України, висвітленим у цій книзі.

В розділі, присвяченому німецько-чехословацькому конфлікту за Судетську область, автор описує організацію Варти захисту держави (воєнне формування, яке забезпечувало охорону кордону) в Закарпатті. 30-й батальйон розташовувався в Ужгороді, 31-й у Хусті. Після збільшення чисельності батальйонів ВЗД ужгородський батальйон отримав новий номер 37, а хустський – 38 (с. 30). Продовжувати читання

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина». Коли ліс був наш батько. – Київ: «Основи», 2015. – 320 с.

Спогади про війну умовно можна поділити на документальні, які педантично описують кожну військову частину, в якій служив автор спогадів, її бойовий шлях і втрати; на меморіальні, в яких автор акцентує увагу тільки на особі, якій присвячені його спогади і на патріотично-виховні, автори яких багато уваги приділяють драматичним моментам війни, героїчним вчинкам своєї армії і військовим злочинам ворожої. «Жіноча» історія ОУН і УПА на Ярославщині Марії Ровенчук-«Ірини» (прізвище після одруження – Лабунька), яка була написана в 1980-х роках в еміграції і на початку 1990-х років в Україні, відрізняється від більшості спогадів емоційністю, психологізмом і побутовістю. Продовжувати читання

Балаховці. 10 легендарних військових загонів

Номер 8. Балаховці

Попередній

Загін С. Булака-Балаховича

Може здаватися неймовірним, проте названий іменем легендарного Станіслава Булака-Балаховича загін також воював на українських землях. “Батько Станіслав” спочатку служив у російській імператорській армії, потім деякий час був командиром у Червоній армії, і врешті перейшов на бік “білих”. Спочатку його загін бився з “червоними” у Балтії. Проте у листопаді 1919 року вирішив прийняти білоруське громадянство, заявивши, що воювати за незалежність Білорусі йому ближче, ніж за “білу” ідею. Тим не менш, балаховці залишалися у Естонії до 1920 року. В цей рік відбувся знаменитий похід польсько-української армії на зайнятий більшовиками Київ, і бійці С. Булака-Балаховича приєдналися до нього. Продовжувати читання

Військово-історична конференція «За Україну, за її волю»

“За Україну, за її волю”

18–19 травня 2017 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю Української армії. Рівно 100 років тому, 18–21 травня 1917 р., відбулася ключова подія – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який започаткував процес творення Української Армії. На з’їзд зібралося понад 700 делегатів, що представляли майже 1 мільйон військовиків-українців. Вони виступили за «негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі», комплектування Чорноморського флоту виключно українцями, висунули вимогу про запровадження української мови у військах. Для практичної реалізації цих вимог з’їзд утворив при Центральній Раді Український генеральний військовий комітет, який невдовзі очолив Симон Петлюра. Перший день роботи цього Комітету, 22 травня, згодом було визнано святом відродження Української Армії. Продовжувати читання

Відкрито картотеку радянських солдатів Війська Польського

Фото: Wojskowe Biuro Historyczne

Фото: Wojskowe Biuro Historyczne

Архів Військово-історичного бюро (колишній Центральний військовий архів) Республіки Польща планує зробити доступним картотеку солдатів радянської армії, які служили у “людовому” Війську Польському у воєнний і післявоєнний період. Протягом 1943–1968 рр. через збройні сили Польської Народної Республіки пройшло близько 21 тис. радянських солдатів. Продовжувати читання