Архіви позначок: Польські військові формування

Військово-історична конференція “Виборюючи незалежність”

Військово-історична конференція «Виборюючи незалежність»

24–25 травня 2018 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Виборюючи незалежність», присвячена 100-літтю проголошення / відновлення незалежності країнами Центральної та Східної Європи та створення національних збройних сил. За повідомленням організаторів конференції, 1918 рік став визначальним для всього Центрально-Східноєвропейського регіону: завершилася Перша світова війна, розпалися багатоетнічні імперії, і ряд країн регіону здобув власну державність. В Україні в той час тривала революція, що призвела до проголошення незалежності Українською Народною Республікою, утворення Української Держави та відновлення УНР Директорією. Сто років тому проголосили свою незалежність також Литва, Естонія, Польща, Латвія. Одночасно з процесом державотворення відбувалася розбудова збройних сил держав регіону, які одразу стали на захисті державної незалежності. Читати далі

Янкі проти кінноти Будьонного

Ігор Мельников

Пілоти 7-ї ескадрильї. Фото з архіву Ігоря Мельникова

Під час польсько-більшовицької війни 1920 року на боці Другої Речі Посполитої воювали американські пілоти. Один з них потім став засновником «Pan American Airways» і режисером фільму «Кінґ-Конґ». Читати далі

Іван Гоменюк, Провісники Другої світової

Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 352 с.

Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 352 с.

«Провісники Другої світової» – друга книга засновника і редактора історичної фейсбук-сторінки «Пустощі східноєвропейської Кліо», юриста Івана Гоменюка. В даному огляді буде приділено увагу лише моментам, присвяченим військовій історії України, висвітленим у цій книзі.

В розділі, присвяченому німецько-чехословацькому конфлікту за Судетську область, автор описує організацію Варти захисту держави (воєнне формування, яке забезпечувало охорону кордону) в Закарпатті. 30-й батальйон розташовувався в Ужгороді, 31-й у Хусті. Після збільшення чисельності батальйонів ВЗД ужгородський батальйон отримав новий номер 37, а хустський – 38 (с. 30). Читати далі

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина». Коли ліс був наш батько. – Київ: «Основи», 2015. – 320 с.

Спогади про війну умовно можна поділити на документальні, які педантично описують кожну військову частину, в якій служив автор спогадів, її бойовий шлях і втрати; на меморіальні, в яких автор акцентує увагу тільки на особі, якій присвячені його спогади і на патріотично-виховні, автори яких багато уваги приділяють драматичним моментам війни, героїчним вчинкам своєї армії і військовим злочинам ворожої. «Жіноча» історія ОУН і УПА на Ярославщині Марії Ровенчук-«Ірини» (прізвище після одруження – Лабунька), яка була написана в 1980-х роках в еміграції і на початку 1990-х років в Україні, відрізняється від більшості спогадів емоційністю, психологізмом і побутовістю. Читати далі

Балаховці. 10 легендарних військових загонів

Номер 8. Балаховці

Попередній

Загін С. Булака-Балаховича

Може здаватися неймовірним, проте названий іменем легендарного Станіслава Булака-Балаховича загін також воював на українських землях. “Батько Станіслав” спочатку служив у російській імператорській армії, потім деякий час був командиром у Червоній армії, і врешті перейшов на бік “білих”. Спочатку його загін бився з “червоними” у Балтії. Проте у листопаді 1919 року вирішив прийняти білоруське громадянство, заявивши, що воювати за незалежність Білорусі йому ближче, ніж за “білу” ідею. Тим не менш, балаховці залишалися у Естонії до 1920 року. В цей рік відбувся знаменитий похід польсько-української армії на зайнятий більшовиками Київ, і бійці С. Булака-Балаховича приєдналися до нього. Читати далі