Архіви позначок: Крим

Халкідський шолом з Надежди

Бронзовий шолом грецького виробництва, обрізаний кочовиками (скіфами) для носіння разом з бармицею (лускатою або з органічних матеріалів). Зберігся пошкоджений купол, оснащений по нижньому краю дірочками для кріплення бармиці. Оригінал належав до халкідського типу (застарілий термін
– “аттичний”), що мав наносник, заокруглені навушники і напотиличник, які були усунені при переробці.

Читати далі

Халкідський шолом з Німфея

Бронзовий шолом грецького виробництва халкідського типу давньогрецьких шоломів, який об’єднує шоломи VI–IV ст. до Р.Х. з яйцеподібним куполом, відкритим обличчям з наносником, невеликим напотиличником, відкритими вухами і округлими (нерухомими і рухомими) нащічниками. Не зазнав переробки. Знайдений на території Боспорського царства, де у часи Археанактидів ховали варварську знать, що користувалася грецькими шоломами, поножами і лускатими металевими панцирами скіфів [1, с. 59].

Читати далі

Ліноторакс. 10 обладунків в Україні

Номер 2. Ліноторакс

Попередній

Воїн у лінотораксі. Одеський археологічний музей

На Півдні України, починаючи з VII століття до Р.Х. грецькі колоністи почали засновувати власні торгові поселення і поліси. У Тіру, Ольвію, Херсонес, Феодосію, Пантікапей та ін. міста Північного Причорномор’я греки перенесли свою військову організацію і озброєння. Елліни були перш за все піхотинцями, основу полісних армій складали важкоозброєні гопліти, вишикувані у фаланги – тісний стрій у кілька шеренг. Вони мали на озброєнні списи і мечі, а для захисту користувалися круглими щитами, шоломами і панцирами.

У віддалених від Греції та не так багатих причорноморських полісах металеві кіраси були рідкістю. Більшість місцевих грецьких воїнів носила або лускаті скіфські панцирі, або ліноторакси. Слово “ліноторакс” перекладається з грецької як “лляний обладунок” – він дійсно виготовлявся з льону! Читати далі

Лоріка сегментата. 10 обладунків в Україні

Номер 3. Лоріка сегментата

Попередній

“Лоріка сегментата” типу Корбрідж (І–ІІ століття). Сучасна реконструкція. Фото клуб “VEMI – Вексиляція військ Нижньої Мезії”

Пластинчаста лоріка була найкращим обладунком, який виник у могутньому Римі. Успіх римських воїнів на полі бою частково пояснюється досконалим захистом, який давала “лоріка сегментата”. Зображення “сегментати” чітко асоціювалося з образом римського легіонера вже в часи імперії, а завдяки кіно і військово-історичній реконструкції – також у наш час. Винайшли “лоріку сегментату” ще за правління Августа, якого вважають першим імператором, і використовували до ІІІ століття від Р.Х. Такий обладунок носили римські легіонери, що воювали та несли службу в містах сучасного Півдня України – Тірі, Ольвії, Херсонесі. Деталі від обладунку “лоріка сегментата” знайдені археологами, зокрема, у Криму. Читати далі

Тюркський ламелляр. 10 обладунків в Україні

Номер 4. Тюркський ламелляр

Попередній

Знатний тюркський воїн. VI ст. Малюнок автора

Ламеллярний обладунок – це панцир, складений з подібних  між собою пластин, з’єднаних ремінцями. Його конструкція відома ще з Месопотамії та Єгипту бронзового віку. Тоді ламеллярний панцир був подібним до лускатого, але його луски кріпилися не до основи, а лише одна до одної. “Друге народження” ламелляру відбулося у ранньому Середньовіччі, коли обладунки робили з заліза. В Україні такий панцир був популярним у середовищі кочовиків причорноморських степів – аварів та тюрків. Ламелляри кочовиків України ведуть свій початок від далекосхідних зразків. З аварами такі обладунки поширилися до Західної Європи.

Чудовий зразок тюркського ламеллярного обладунку VI століття було знайдено у Керчі. Читати далі