Половецький нагрудник. 10 обладунків в Україні

Номер 6. Половецький нагрудник

Попередній

Половецька кам’яна статуя. Дніпропетровський національний історичний музей м. Д.І.Яворницького. За С. Плетньовою

Супротивники руських дружин ХІ–ХІІІ століть мали свої особливі обладунки. Половецькі кам’яні стели часто зображують на грудях воїнів два диски. Археологічні знахідки показали, що це був специфічний вид обладунку, який використовували кочовики – парний нагрудник. Через характерний вигляд його жартівливо називають “бронеліфчик”.

Такий нагрудник мав вигляд двох опуклих дисків (крім того, на спині міг бути третій диск), які кріпилися на системі ременів. Одні ремені тримали бляхи на плечах, інші проходили під пахвами і з’єднували диски між собою на грудях і на спині. Ще одні короткі ремінці часто вільно звисали знизу дисків. Зшивалася чи застібалася на пряжку ця конструкція на спині. Продовжувати читання

Бригандина. 10 обладунків в Україні

Номер 7. Бригандина

Попередній

Італійська піхота у бригандинах. Фреска 1375 р.

Наприкінці Середньовіччя, коли європейські рицарі починають носити класичні залізні лати, менш заможні воїни використовують інші типи обладунків. Однією з найбільш популярних видів захисту була бригандина – обладунок з залізних пластин, наклепаних на текстильну основу. Вона з’явилася у Європі у ХІІІ столітті, і використовувалася до раннього Нового часу. Упродовж XIV ст. бригандина залишалася головним обладунком європейських рицарів. Бригандинний обладунок був поширений в італійських колоніях Північного Причорномор’я, у Польщі та Великому князівстві Литовському. Продовжувати читання

Максиміліанівський обладунок. 10 обладунків в Україні

Номер 8. Максиміліанівський обладунок

Попередній

Максиміліанівський обладунок. Німеччина, XVI ст.

Рицарі у блискучих латах були реальністю лише пізнього Середньовіччя. Лише у XV столітті європейські феодали закули себе у залізо з голови до п’ят. Апогеєм розвитку західноєвропейського рицарського обладунку були так звані максиміліанівські лати, що прийшли на зміну класичним готичним обладункам на початку наступного, XVI століття. Ідею створення і першого втілення цього обладунку приписують імператору Священної Римської імперії Максиміліану, щоправда, невідомо, чи це було дійсно так. Максиміліанівські лати носили рицарі як Західної, так і Східної Європи. Зокрема, їх зображено на відомій картині “Битва під Оршею” на рицарях Великого князівства Литовського, що включало і сучасні українські землі. Продовжувати читання

Бехтерець. 10 обладунків в Україні

Номер 9. Бехтерець

Попередній

Юшман, вигляд ззаду. XVI–XVII ст. Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”

Коли європейці носили важкі панцирі, воїни Азії та сходу Європи захищали себе легшими обладунками. Тут наприкінці Середньовіччя виник оригінальний обладунок, що поєднував кольчужне плетіння зі сталевими пластинами. Пластинчасто-кільчастий обладунок був популярним з кінця XIV до XVIII століття в ісламських країнах Азії та Африки, серед татар, у Московії, Османській імперії та зрідка використовувався у Речі Посполитій. Він мав кілька різновидів. Продовжувати читання

Гусарські лати. 10 обладунків в Україні

Номер 10. Гусарські лати

Попередній

Гусарський обладунок з колекції “Музею-Арсеналу” Львівського історичного музею

Класичні зображення “крилатих гусарів” показують вершника з довгим списом, крилом за спиною й у важкому обладунку, що захищає тіло до пояса. Проте перші гусари, що з’явилися наприкінці XV – на початку XVI століть на службі королів Польщі, Угорщини і імператора Священної Римської імперії, були легкою кіннотою. В цей час вони ще не носили обладунків, а воювали за допомогою списів і захищалися щитами-тарчами. Однак коли рицарська кіннота занепала, гусари зайняли її нішу. Наприкінці XVI – на початку XVII століття гусари вже носили шоломи і кольчуги з кірасами. Гусари були настільки захищені обладунком, що взагалі перестали користуватися щитами. Продовжувати читання