У Києві відбулася ІІ зброєзнавча конференція

zbr-0016–18 травня 2016 р. у Києві у рамках ІІ Українського Бієнале Зброї відбулася Друга міжнародна зброєзнавча науково-практична конференція, організована Національним військово-історичним музеєм України, Інститутом історії України НАН України та Національним музеєм історії України за підтримки Feldman Family Museum. Конференція зібрала багатьох істориків, археологів, музейних працівників та всіх, зацікавлених історією зброї.

zbr3

Денис Тоїчкін (зліва)

Конференцію відкрив головний організатор конференції, кандидат історичних наук Денис Тоїчкін, привітавши учасників і розповівши про мету конференції. Проблеми експозиції зброї у музейних зібраннях на пленарному засіданні, що відбулося 16 травня у приміщенні Національного військово-історичного музею України, обговорювали представник Музею мистецтв Метрополітен (США) Ірина Форостян, науковий співробітник Львівського історичного музею (відділу зброї – “Львівського Арсеналу”) Андрій Панів та представник Полтавського краєзнавчого музею Роман Прохватіло. В засіданні взяв участь Ярослав Лебединський з Національного інституту східних мов і цивілізацій (Париж, Франція) з цікавою доповіддю про знахідки клинків з виїмками на території Франції та їх місце у комплексі озброєння варварських суспільств епохи Великого переселення народів. Віталій Калініченко (Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича) розповів про ранньосередньовічне озброєння з Рухотинського городища, Артем Папакін (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – про шоломи ІІ типу (за А. Кірпічніковим, або шоломи типу “Чорна Могила”) і їх шляхи поширення у Східній і Центральній Європі, Святослав Терський (Національний університет “Львівська політехніка”) розповів про мечі з Белза у колекції Львівського історичного музею, В’ячеслав Греков (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) – про зображувальні джерела давньоруського комплексу озброєння. Надзвичайно цікавими виявилися доповіді Манучегра Моштага Хорасані (Німеччина) про перські техніки стрільби з луку і Андре Лупо-Синклера (Італія) про фехтувальну техніку Італії у період Середньовіччя.

zbr4

Ен Феєрбах під час виступу

Другий день конференції пройшов у приміщенні Національного історичного музею України. Тут були представлені доповіді Ен Феєрбах (США) з питання місць виготовлення і поширення Європою булатної сталі, а також місць виробництва ранньосередньовічних клинків з клеймом “+VLFBERH+T”; Юрія Бохана (Білорусь) – з проблем “вестернізації” та “орієнталізації” озброєння білоруських земель XIV–XV ст. та їх відображення у археологічних джерелах; Володимира Гуцула (Ужгород) – щодо озброєння надвірної роти Ольбрахта Ягеллона за реєстром 1500 р., в якому вперше містилася згадка “раців” у польському війську. Володимир Прокопенко (Київ) представив одразу дві доповіді, що висвітлювали питання виникнення, поширення і конструктивних особливостей обоймиць східноєвропейських шабельних піхов XV–XVIII ст. Дві доповіді конференції були присвячені найбільш популярній на руських землях періоду ВКЛ клинкової зброї – кордам; відповідні виступи зробили Святослав Сичевський (Київ) та Дмитро Коляденко (Вінниця).

Окремі аспекти використання на українських землях пізньосередньовічної та ранньомодерної доби гармат обговорювалися у доповідях Олексія Сокирка (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Олега Мальченка (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського) та Мар’яни Верхотурової (Національний університет “Львівська політехніка”). Окрім цього, співробітники Національного музею історії України розповіли про предмети, що перебувають у колекції музею: Олена Походяща – про зображення зброї на портретах князів Вишневецьких та Збаразьких, Олена Попельницька – про італійські обладунки XVI і XVII ст. і Олена Шевченко – про подарункову (призову) шашку останньої чверті ХІХ ст.

Третій день зброєзнавчої конференції був присвячений практичним семінарам: Манучегра Моштанга Хорасані про традиційні бойові мистецтва Ірану і Андре Лупо-Синклера – про спільні риси фехтування рапірою й дагою та раннього кулачного бою. Семінари супроводжувалися демонстраціями прийомів бойових мистецтв – автори семінарів, крім наукової підковки, виявилися майстрами володіння клинковою зброєю.

zbr5

Фахівець з озброєння ВКЛ Юрій Бохан

Загалом у конференції взяли участь понад 30 фахівців з історії давнього озброєння та військової історії: працівники наукових, освітніх, музейних установ, незалежні дослідники, студенти й аспіранти. Конференція спонукала до обговорення важливих тем, пов’язаних як з окремими зразками зброї, так і з загальними тенденціями розвитку військової справи у певних регіонах. До наукового обігу було введено чимало зразків озброєння різних часів і народів, завдяки конференції у учасників збільшилися знання з певних аспектів використання, поширення і розвитку зброї. Тут відбувся обмін думками між провідними фахівцями зі зброєзнавства та початківцями, між представниками вітчизняної та іноземної науки, що, безумовно, сприятиме розвитку зброєзнавства – молодої в Україні, але перспективної галузі історичного знання.

За матеріалами конференції буде видано збірник статей. На разі на сайті організаторів для вільного перегляду доступні програма та збірник тез виступів ІІ міжнародної зброєзнавчої науково-практичної конференції:

Програма конференції
Збірник тез

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *