ІІ зброєзнавча конференція. Виступи учасників (ч. 2)

zbr516–18 травня 2016 р. у Києві відбулася Друга міжнародна зброєзнавча науково-практична конференція (організатори – Національний військово-історичний музей України, Інститут історії України НАН України, Національний музей історії України, Feldman Family Museum). Другий день конференції (17 травня) пройшов у приміщенні Національного музею історії України. Виступи першого дня конференції (16 травня 2016 р.)

Енн Феєрбах (ад’юнкт-професор Hofstra University, інструктор Nassau Community College, доктор філософії, Нью-Йорк, США; співавтор Томас Хенлі, студент Nassau Community College, Нью-Йорк, США). “Торгівля клинковою зброєю між Хазарським каганатом, Руссю та Ісламськими державами протягом ІХ–Х ст. н.е.” Автори розмірковують над шляхами руху озброєння між Сходом і Заходом, базуючись на відомостях про знахідки клинків з написами “Ulfberht”.

Юрій Бохан (завідувач кафедри економічної історії Білоруського державного економічного університету, доктор історичних наук, Мінськ, Білорусь): “До питання про особливості озброєння Білоруських земель Великого князівства Литовського наприкінці XIV–XV ст.” У доповіді розглядаються зображувальні та археологічні джерела озброєння ВКЛ у зазначений період, коли матеріальна частина війська ВКЛ все більш набуває західноєвропейських рис. Обговорюються шляхи вестернізації та орієнталізації обладунку і зброї литовських воїнів.

Володимир Гуцул (доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету, кандидат історичних наук, Ужгород). “Озброєння надвірної роти curiensis короля Яна Ольбрахта Ягеллона за реєстром 1500 р.” Протягом другої половини XV – першої половини XVI ст. надвірні хоругви монархів у Подільському воєводстві та ВКЛ були елітарними формаціями, що були озброєні за останнім словом військово-технологічної думки. На прикладі реєстру надвірної хоругви ротмістра Анджея Костелецького 1500 р. розглядаються воєнно-технологічні процеси Центрально-Східної Європи на зламі століть.

Володимир Прокопенко (науковий співробітник Інституту біоорганічної та нафтохімії НАНУ, кандидат хімічних наук, Київ). “«Обоймиці з плечиками» – один із типів обоймиць шабельних піхв XIII–XIV ст.” У доповіді розглядається один з елементів шабельних оправ, поширених у Східній Європі, в т.ч. степах України. З загальної кількості знахідок автор виділив два основних типи обійм: з довгими вузькими трьохгранними чи напівкруглими у розрізі плечиками та обійми з широкими листоподібними плечиками, вигнутими у формі піхви.

Володимир Прокопенко зачитав також другу доповідь: “«Обоймиці з крильцями» – один із типів обоймиць шабельних піхв XV–XVIII ст.”, присвячену деталям піхв, що були поширені на території Північного Кавказу, Східної Європи, Малої Азії, Ірана і Єгипта. До початку XVIII ст. вони були витіснені більш простими обіймами у більшості цих регіонів, залишившись у використанні населення Північного Причорномор’я і Північного Кавказу.

Олексій Сокирко (доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, Київ): “Гарматний парк Лівобережної Гетьманщини першої половини XVII – середини XVIII ст.” Матеріальна частина артилерії Козацького Гетьманату по сьогодні залишається мало дослідженою ділянкою вітчизняної військової історії. Донедавна історики вивчали козацькі гармати, головне, як зразки художнього литва, меншою мірою дослідників цікавила артилерія як рід війська гетьманської армії.

Олена Попельницька (провідний науковий співробітник Національного музею історії України, кандидат історичних наук, Київ). “Півдоспіх Франциска Медичі другої половини XVI ст. та італійські лати вершника початку XVII ст. у зібранні Національного музею історії України”. Доповідь присвячена двом західноєвропейським обладункам з колекції Б. Ханенка, що зберігаються у НМІУ і досі не були введені у науковий обіг.

Святослав Сичевський (незалежний дослідник, магістр історії, Київ): “«Корди» – пізньосередньовічна холодна зброя з нових надходжень Національного музею історії України”. Доповідь розглядає нові надходження кордів – надзвичайно популярної у період Пізнього Середньовіччя на українських землях холодної зброї – зроблені біля с. Іраїв (Тернопільської обл.), карпатського хребта Кострич та с. Сербичани (Чернівецька обл.)

Дмитро Коляденко (викладач кафедри економіки та аналізу Вінницького національного аграрного університету, кандидат економічних наук, Вінниця): “Корди – поширення і значення на Руських теренах у XV–XVI ст.” Провідні дослідники холодної зброї зазвичай незнайомі з українським матеріалом, або не вважають його суттєвим. Тим не менш, корди мали широке розповсюдження на українських теренах, а головна їх роль у озброєнні мілітарного люду XVI ст. стала підґрунтям для подальшого розповсюдження шабель вже у “козацьку” добу на українських землях.

Роман Григор’єв (кореспондент загети “Барчани”, студент факультету філології та історії ГНПУ ім. О. Довженка, Бар): “Зброя як провідний ідейно-функціональний елемент світової фалеристичної спадщини”.

Олена Походяща (заступник головного зберігача фондів НМІУ, кандидат історичних наук, Київ): “Зображення зброї на князівських портретах Вишневецьких та Збаразьких з Вишневецького замку”. В колекції Національного музею історії України зберігається частина портретної збірки з Вишневецького (Збаразького) замку, яка складає 16 портретів XVII-XVIII ст. Зображення холодної зброї було обов’язковим атрибутом парадних та напівпарадних портретів польської і литовської шляхти. Іконографія зображень родинної збірки з Вишневців дає можливість визначити найбільш характерні зразки холодної зброї, збагачує інформацією про традиції носіння шабель та окремі їх особливості.

Олег Мальченко (старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук, Київ): “Дві трофейні гармати Стародубського полку з альбому Ф.Я. Телотта початку XVIII ст.”. Виступ присвячено атрибуції гармат, зображених у шведському альбомі трофейної артилерії Я. Ф. Теллота з Музею армії у Стокгольмі. Альбом містить, зокрема, два зображення двох українських гармат часів Північної війни, відлитих у Лівобережній Гетьманщині наприкінці XVII ст.

Мар’яна Верхотурова (аспірант Національного університету “Львівська політехніка”, Львів): “Огляд колекції мортир львівського історичного музею”. Доповідь присвячена аналізу колекційних музейних предметів Львівського історичного музею, де зберігаються три мортири XVII ст.

Олена Шевченко (старший науковий співробітник Національного музею історії України, Київ): “Призова шашка в колекції Національного музею історії України”. У доповіді представлено опис шашки останньої чверті ХІХ ст. з написом, досліджено її походження і обставини нагородження цією зброєю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *