Хорватський військово-морський легіон Croatian Naval Legion

Андрій Бобков, Максим Царенко

Військовики Хорватського військово-морського легіону. З сайту forum.net.hr

Відомо, що під час Другої Світової війни в бойових діях на Східному фронті на боці Німеччини брали участь й військові формування її союзників. Зокрема, на теренах сучасної України діяли хорватські підрозділи. Зрозуміло, що в лави цих формувань потрапляли й представники місцевого населення. На жаль, аспекти бойової діяльності військових частин з країн – союзниць Німеччини на українських теренах чи залучення українців до цих формацій досі лишаються малодослідженими: якщо про 1-й український добровольчий полк [1] чи українські допоміжні підрозділи при 369-му хорватському полку Вермахту [2] ще інколи згадують, то цього не можна сказати про Хорватський військово-морський легіон [3], який діяв в акваторії Чорного та Азовського морів і значну частину якого складали українці. 

2 липня 1941 р. Поглавник Незалежної Хорватської Держави Анте Павеліч оголосив набір хорватських добровольців для боротьби із більшовизмом на Східному фронті. Разом з піхотною та авіаційною частинами була сформована Хорватська військово-морська бригада у складі 23 офіцерів, 100 унтер-офіцерів та 220 матросів. Бригада була включена до німецького флоту і отримала назву „Хорватський військово-морський легіон”(„Hrvatska Pomorska Legija”). Командиром було призначено капітана 2 рангу (фрегаттен-капітана) Андро Вркляна (Andro Vrkljan), якого невдовзі змінив капітан 3 рангу (корветтен-капітан) Степан Руменович (Stepan Rumenovic). На той час це був ледве не єдиний підрозділ військово-морських сил Хорватії, який брав участь у фронтовій боротьбі, адже Італія наклала вето на присутність хорватських кораблів в Адріатиці, а тоннаж кораблів був обмежений 50 тоннами. Про умовний характер хорватського флоту свідчить і те, що його командувач контр-адмірал Дюро Якчин (Djuro Jakcin) “за сумісництвом” був ще військовим аташе при посольстві Незалежної Хорватської Держави в Берліні.

Нарукавна нашивка військовиків Хорватського легіону. З сайту forum.net.hr

Легіон був направлений на вишкіл до Варни, куди прибув 17 липня. Тут легіонери отримали однострої та розпочали навчання на німецьких торпедних катерах та підводних човнах. До програми також включили стройові вправи та німецьку мову. 22 вересня вишкіл був закінчений, і хорватів перевели до Генічеську, зарахувавши до 23-ї флотилії. Прибувши до місця дислокації, хорвати почали патрулювати берегову смугу в районі міста та військово-морської бази.

Наприкінці 1941 р. радянський Чорноморський флот спробував відбити Генічеськ. Невеликий гарнізон, який складався з хорватів, румунських кавалеристів та німецьких охоронних підрозділів, ледве відбив напад. Решту зими хорвати несли берегову службу.

З місцевим населенням хорватські моряки підтримували коректні стосунки. У квітні 1942 р. муніципалітет Генічеська назвав одну з вулиць міста «Hrvatska» («Хорватська») на честь морських легіонерів.

В цей період командир легіону Врклян з великою групою легіонерів мандрував у складі інспекційної групи по Криму, де його загін невдовзі мав нести службу. Цей підрозділ використовувався як піхотна частина під час відбиття радянського десанту під Феодосією у грудні 1941 р.

На початку квітня 1942 р. гавань Генічеську звільнилась від криги, і хорвати підготувалися до передислокації. Слід зазначити, що хорватське командування охоче зараховувало до Легіону колишніх торгових та військових моряків-українців. Коммодор Едгар Ангелі в одній з доповідей підкреслив: „Українські добровольці виявили у боях на Азовському морі велику мужність та відмінні знання, які вигідно вирізнили їх серед чинів Легіону”. Завдяки українцям, Легіон збільшив свою чисельність до 1000 осіб, тож „хорватським” його можна вважати лише умовно. Використовуючи для охорони водного району пристосовані нашвидкуруч рибальські судна, легіонери у боях з переважаючими радянськими силами зарекомендували себе з найкращого боку. В одній із сутичок Легіон втратив 2 судна та 25 бійців.

На початку червня 1942 р. стався цікавий випадок. Італійський торпедний катер, на якому знаходився командувач 11-ю німецькою армією генерал-полковник Еріх фон Манштейн, потрапив під обстріл двох радянських літаків. Невдовзі корабель втратив хід і запалав, на його борту були вбиті і поранені. Торпеди могли будь-якої миті здетонувати і рознести катер на шматки. Однак, на порятунок прийшов моторний човен Хорватського легіону, який відбуксирував пошкоджений корабель до берега. Згадуючи процей випадок у своїх мемуарах, фельдмаршал Еріх фон Манштейн, на жаль, неназиває кількість українців в екіпажі „хорватського” мотоботу, який врятував йому життя [4].

Марки Незалежної Держави Хорватія. З сайту aukro.ua

У серпні Легіон був перекинутий до Маріуполя. Там Легіон поповнився 200 німецькими моряками, які приєдналися до українських волонтерів та хорватів. Використовуючи невеликі судна (як правило, трофейні), Легіон виконував традиційне завдання охорони водного району.

Наприкінці 1942 р. Легіон передав матеріальну частину іншим командам та повернувся до Хорватії на відпочинок. Влітку 1943 р. до складу Легіону увійшла батарея берегової артилерії, а особовий склад пройшов додатковий вишкіл у Німеччині та Варні. У жовтні 1943 р. Легіон було перекинутодо Трієсту, де особовий склад було розподілено між різними кораблями німецького флоту. На цьому історія Легіону як окремої частини скінчилася [5, 6].

Підсумовуючи, можна зазначити, що на узбережжі та акваторії Азовського та Чорного морів у 1941–1942 рр. діяв Хорватський військово-морський легіон, значну частину особового складу якого (інколи до 60 %) складали українські моряки. Легіонери продемонстрували досить високі бойові якості у сутичках на морі та на суші, підтримували коректні стосунки з місцевим цивільним населенням.

 

Література:

1. Мацях Є. Українці в Югославії // На зов Києва. – К., 1993.
2. Jurado C.C., Lyles K. Foreign volunteers of the Wehrmacht. – London, 1995.
3. Стругар В. Югославия в огне войны. – М., 1985.
4. Манштейн Э. Утерянные победы. – Смоленск, 1999.
5. Pipes J. Croatian Volunteers in the German Wehrmacht. – NY, 1997.
6. Croatian Soldier. – 1997. – March, 24th.

На підставі статті: Бобков А., Царенко М. Українці у Хорватськомувійськово-морському легіоні // Вісті Комбатанта – 2000. – Число 2. – С. 54–56.

1 коментар до “Хорватський військово-морський легіон Croatian Naval Legion

Залишити відповідь до Zagreb Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *