Козацькі ножі, виделки та ложки

ножі Берестечко

Рис. 1. Козацькі ножі з музею у Пляшевій

Дмитро Сіроманець (Каднічанський)

Неодмінним атрибутом кожного козака був ніж. Ним користувалися у побуті, корисним він був і у якості зброї. Не обходився побут козака і без таких важливих предметів як ложка та виделка. Найбільшу кількість ножів, виделок та ложок, якими користувалися козаки у  XVII ст., знайдено під час  розкопок поля Берестецької битви. Більшість цих артефактів, знайдених  Ігорем Кириловичем Свєшніковим, є у музейних збірках Рівного та Пляшевої, а також Львова, Запоріжжя, Батурина та ін. Саме ці експонати стали основою для реконструкції козаками ВІК «Печерська сотня Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку війська гетьмана Богдана Хмельницького».

Автором більшості ножів та виделок є козак куреня Андрій Коваль (Зубрицький). Шкіряні чохли на ножі та ложки шилися переважно власниками цих предметів.

Ножі

ніж рівненський музей

Рис. 2. Ніж з піхвами, музей у Рівному

Зі спостережень, зроблених Ігорем Кириловичем Свєшніковим  під час розкопок, виникає, що кожний козак мав два — чотири ножі, з яких один або два носив на поясі у шкіряному футлярі, інші — у сумках, підвішених до пояса. В одному випадку стверджено, що інколи козак носив нож і за халявою чобота — все­редині одного з виявлених у 1974 р. чобіт опинилися два ножі. Ножі різні за розмірами та типом руків’я І, мабуть, вживались для різних потреб, включаючи навіть гоління бороди чи голови.

Всього за роки розкопок на переправі знайдено 176 цілих і фрагментованих ножів. Багато з них знаходилось у шкіряних футлярах [1].

Свєшніков, ножі

Рис. 3. Ножі та виделки з розкопок [1]
1,2,4,9 – двозубі виделки; 3,5, 8, 10-17 – ножі з деревяними та кістяними руків’ями;
6, 7, 21 – шкіряні чохли на ножі; 18, 19 – однозубі залізні виделки

Ножі різні за розмірами; вони здебільшого мають рівні спинки та леза і лише один із знайдених екземплярів відрізнясться від інших дугастою спинкою (рис. 3: 16). За типами руків’я вони діляться на дві групи: ножі з загостреним знизу чотирикутним в перерізі черенком. що вбивався у дерев’яне руків’я (рис. 3: 3, 10, 11, 13, 17) та екземпляри з дерев’яними або кістяними накладками на плоску металеву основу руків’я (рис. 3: 5, 12, 14—16). Один великий ніж мас суцільне рогове руків’я з поздовжнім каналом, через який проходить черенок, шо був закінчений якоюсь незбереженою сьогодні прикрасою (рис. 3: 20). Верхня частина руків’я звичайно прикрита свинцевим ковпачком (рис. 3: 3), латунною пластинкою (рис. 3: 5, 12, 15, 16) або латунним перстенем (рис. 3: 10, 17). Нижній кінець формований напівкругло (рис. 3: 3,14), багатогранно (рис. 3: 5,16), інколи має знизу трикутний виступ (рис. 3: 15) або черевичкоподібне закінчення. Руків’я прикрашені очковим орнаментом (рис. 3: 15) або поперечними нарізами (рис. 3: 14). На лезах деяких екземплярів трапляються клейма майстрів у вигляді заглиблених, інколи інкрустованих латунню літер (рис. 3: 5), цифр (рис. 3: 10), зображень півмісяця (рис. 3: 12) або стилізованого хреста (рис. 3: 16).

Рівне - козацькі ножі

Рис. 4. Ножі та шкіряні чохли з музею у Рівному

Шкіряні футляри зшиті з одного подвійно складеного у трубочку шматка шкіри. Деякі з них оздоблені тисненим орна­ментом у вигляді скісних, горизонтальних, вертикальних смужок та мотиву половинки сонячного диску (рис. 3: 6, 7). Більшість футлярів не орнаментована і має у верхній частині по два ромбовидні клапани, через які проволікався шнурок, що зав’язував ніж у піхвах (рис. 3: 21). У верхній частині зворотного боку футлярів знаходяться шкі­ряні петельки для підвішування ножа до пояса. Край шкіри у місці її зашиття одного футляру зубчасто формований а вся його поверхня горизонтально обмотана смужками шкіри (рис. 3: 8).

У здобутій розкопками колекції І.К. Свєшніков вирізнив ножі бойові (рис. 3: 20), робочі (рис. 3: 14, 17), столові (рис. 3: 10. 11, 13), прості (рис. 3: 14, 17) та коштовні з кістяними інколи орнаментованими накладками на руків’ї (рис. 3: 12, 15), з латунним окуттям основи руків’я (рис. 3: 16) або роговим руків’ям (рис. 3: 20) [1].

Реконструкція

Ніж № 1

Реконструкція Дмитра Сіроманця (Каднічанського). Ніж виготовлений ковалем Андрієм Зубрицьким. За зразок взято ніж з колекції музею у с. Пляшева. Клинок кований з хвостовиком, п’ята клинка переходить у гранчасте розширення, продовженням якого є кістяне гранчасте руків’я. Піхви пошиті Дмитром Сіроманцем за зразком ножа з Рівненського музею.

Берестечко - ніж

Рис. 5. Ніж з музею у Пляшевій

козацький ніж з Берестечка

Рис. 6. Ніж з піхвами з музею у Рівному

козацький ніж - реконструкція

Рис. 7. Реконструкція ножа

Ніж № 2

Реконструкція Сергія Павлюка. Ніж виготовлений ковалем Андрієм Зубрицьким. За зразок взято ніж з колекції музею у с. Пляшева. Клинок кований з плоским хвостовиком. На металевий хвостовик прикріплено заклепками кістяні накладки, оздоблені різьбленим орнаментом.

ніж

Рис. 8. Ніж з колекції музею у Пляшевій

реконструкція ножа

Рис. 9. Реконструкція ножа

Ніж № 3

Реконструкція Дмитра Гладкого. Ніж виготовлений ковалем Андрієм Зубрицьким. За зразок взято ніж з колекції музею у с. Пляшева. Клинок кований з плоским хвостовиком. На металевий хвостовик прикріплено заклепками деревяні накладки.

Берестечко ніж

Рис. 10. Ніж з колекції музею у Пляшевій

ніж - реконструкція

Рис. 11. Реконструкція ножа

Ніж № 4

Реконструкція Тараса Тимчака. Ніж виготовлений Тарасом Тимчаком – за основу взято побутовий ніж середини ХХ ст., який доводився до зразка із музею м. Запоріжжя (о. Хортиця). Клинок кований з плоским хвостовиком. На металевий хвостовик прикріплено заклепками деревяні накладки. Піхви виготовлено також Тарасом Тимчаком.

ніж кухонний

Рис. 12. Реконструкція ножа

Ложки та виделки

козацькі ложки і виделки

Рис. 13. Ніж, двозубі виделки та виделки-рожни з музею у Рівному

Крім ножів піл час розкопок переправи знайдено кілька столових двозубих виделок з прямокутними або округлими в перетині черенками (рис. 3: 1, 9). У двох випадках столовий ніж і виделка знаходились в одному шкіряному футлярі, переділеному поздовжнім прошиттям. Знайдені на козацькій переправі столові прибори були або здобутими у шляхетських садибах трофеями козаків, або належали представникам козацької верхівки; рядовий козак, мабуть, ними не користувався.

Уваги заслуговують знаряддя у вигляді залізних загострених на одному кінці стрижнів з петелькою і кільцем на верхньому кінці (рис. 3: 18, 19; 11). Аналогічні предмети, часто інкрустовані у верхній частині пластинками срібла, широко відомі з давньоруських городиш і поховань дружинників XI—XIV ст., а також на о. Готланді, у Польщі, Східній Прибалтиці та Німеччині. Дослідники цих предметів розробили їх класифікацію та хронологію і на підставі аналогій у Західній Європі прийшли до висновку, що ці знаряддя були мисливськими або військовими похідними виделками і могли також служити як рожни для смажений на вогні шматків м’яса. І.К. Свєшніков ствердив, що ці знахідки, очевидно, слід також розглядати як козацькі похідні рожни-виделки (рис. 11) [1].

Рівне - ложки

Рис. 14. Ложки і чохли з музею у Рівному

Дерев’яні ложки знайдено на переправі також у великій кількості. Усі ложки знайдено у шкіряних футлярах; вони різні за розміром, формою овального чи округлого черпака та овального, напівкруглого або ромбовидного у поперечному розрізі держака. Ложки простої роботи неорнаментовані, а кінець їх держака півкругло формований (рис. 13а: 2, 3) і лише у окремих екземплярах закінчений зубчиками (рис. 13а: 1) або трикутним виступом (рис. 13а: 7). Футляри на ложки складаються з довгої зшитої одним швом трубчастої частини, в яку засувався держак і верхнього розтруба, уформованого трикутною шкіряною вставкою, з двома клапанами зверху, що прикривали черпак і зав’язувались шісурком. Деякі футляри мають петельку ззаду до підвішування ложки на поясі, інші, видно, кріпились до пояса тим же шнурком, яким зав’язувався футляр. Дна футляри не мають, а їх нижній край переважно оздоблений нарізними зубчиками (рис. 13а: 4—6). Кількість знахідок на переправі дозволяє ствердити, що кожний козак носив ложку у шкіряному футлярі на поясі [1].

Свєшніков, ложки з Берестечка

Рис. 15. Ложки і футляри з розкопок на переправі [1]

Окрему групу складають художньо оформлені дерев’яні ложки, що також мають округлі або овальні черпаки та довгі рівно зрізані на кінцях або закінчені трикутними чи кулястими виступами держаки (рис. 13б: 1). На інших екземплярах оздобних ложок з козацької переправи орнаментовані лише держаки. Орнамент здебільшого розташований у верхній частині держака і складається з горизонтальних, вертикальних і зигзаговидних ліній та вирізьблених трикутників і ромбів (рис. 13б: 2—6,9). Шкіряні футляри, в яких знайдено оздобні ложки, не відрізняються за типом від футлярів простих ложок (рис. 13б: 10).

До дорогих належать і знайдені на переправі дві металеві ложки та два їх фрагментовані екземпляри (рис. 13б: 8). Подібні срібні й посріблювані ложки та столові ножі й двозубі виделки входять у склад панських столових наборів, що зберігаються у ряді музеїв України та Польщі. На питання, чи були вони у нашому випадку трофеями козаків, чи власністю козацької старшини, відповісти важко [1].

Реконструкція

Реконструкція ложок

Рис. 16. Реконструкція ложок (Дмитро Сіроманець, Тарас Манюта)

козацькі однозубі виделки

Рис. 17. Реконструкція виделок-рожнів (Дмитро Сіроманець, Тарас Манюта)

Використані джерела:

1. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів: Cлово, 2008. – 352 с.

Див. також:

Козацькі ладівниці

Козацькі кулелійки

Козацькі шкіряні пояси, гаманці та сумки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *